TIGER — ЕТИМОЛОГІЯ
тигр «Felіs tigris L.» (зоол.)
запозичення з грецької мови;
гр. τίγρις «тс.» запозичене зі східних мов;
пор. ав. tіγri- «стріла», tiγra- «гострий»;
р. тигр, бр. тыгр, др. тигръ, п. tygrys, ч. tygr, слц. tiger, вл. tig(e)r, tyg(e)r, нл. tigr, болг. ти́гър, м. тигар, схв. тѝгар, ти̏гар, слн. tíger, стсл. тигръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тигреня́
ти́гри́ця
ти́грячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tіγri- «стріла» | авестійська |
| tiγra- «гострий» | авестійська |
| тыгр | білоруська |
| ти́гър | болгарська |
| tig(e)r | верхньолужицька |
| tyg(e)r | верхньолужицька |
| тигръ | давньоруська |
| тигар | македонська |
| tigr | нижньолужицька |
| tygrys | польська |
| тигр | російська |
| тѝгар | сербохорватська |
| ти̏гар | сербохорватська |
| tiger | словацька |
| tíger | словенська |
| тигръ | старослов’янська |
| tygr | чеська |
| τίγρις «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України