THRONE — ЕТИМОЛОГІЯ
трон «монарший престол»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Thron, фр. trône, англ. throne, іт. ісп. trono походять від пізньолат. thronus «тс.», яке зводиться до гр. ϑρόνος «підпора, стойка, опора; сидіння, престол», спорідненого з лат. firmus «міцний, стійкий», дінд. dhāráyati «підтримує, держить»;
р. бр. болг. м. трон, п. нл. tron, ч. trůn, слц. вл. слн. trón;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| throne | англійська |
| трон | білоруська |
| трон | болгарська |
| trón | верхньолужицька |
| ϑρόνος «підпора, стойка, опора; сидіння, престол» | грецька |
| dhāráyati «підтримує, держить» | давньоіндійська |
| trono | іспанська |
| trono | італійська |
| firmus «міцний, стійкий» | латинська |
| трон | македонська |
| tron | нижньолужицька |
| Thron | німецька |
| thronus «тс.» | пізньолатинська |
| tron | польська |
| трон | російська |
| trón | словацька |
| trón | словенська |
| trône | французька |
| trůn | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України