TESTAMENT — ЕТИМОЛОГІЯ

теста́ме́нт «духівниця»

запозичення з латинської мови;
лат. testāmentum «заповіт» пов’язане з testārī «брати за свідка, свідчити; заповідати», похідним від testis «свідок», що виникло зі складного слова *tri-sto- «той, що стоїть третім», перший елемент якого пов’язаний з лат. trēs «три», а другий з лат. sto «стою»;
р. тестаме́нт «тс.», бр. [тэста́мент] «заповіт; духівниця», п. ч. слц. вл. testament «заповіт», болг. м. тестаме́нт, схв. теста̀мен(а)т, слн. testamènt «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тэста́мент «заповіт; духівниця» білоруська
тестаме́нт болгарська
testament «заповіт» верхньолужицька
testāmentum «заповіт» латинська
testārī «брати за свідка, свідчити; заповідати» латинська
testis «свідок» латинська
*tri-sto- «той, що стоїть третім» латинська
trēs «три» латинська
sto «стою» латинська
тестаме́нт македонська
testament «заповіт» польська
тестаме́нт «тс.» російська
теста̀мен(а)т сербохорватська
testament «заповіт» словацька
testamènt «тс.» словенська
testament «заповіт» чеська

устаментува́тися «схаменутися, опам’ятатися О; споважніти, визначитися Исслед. п. яз.; усталитися (про погоду) О»

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення, пов’язане зі ста́ти;
висловлювалося також припущення про контамінацію на українському ґрунті п. testament «заповіт» і п. ustalić się «стати сталим, розповсюдитись» (Исслед. п. яз. 250);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
testament «заповіт» польська
ustalić się «стати сталим, розповсюдитись» польська
ста́ти українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України