TERRAIN — ЕТИМОЛОГІЯ
те́ре́н «місцевість, територія»
запозичення з французької мови;
фр. terrain «місцевість; ґрунт, земля» походить від лат. terrēnum «земля, територія, ділянка», похідного від terra «земля»;
п. teren «тс.; поприще», ч. слц. terén «поверхня, місцевість», болг. тере́н «місцевість; ділянка; ґрунт, земля», м. терен, схв. тѐре̄н, слн. terén «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тере́н «місцевість; ділянка; ґрунт, земля» | болгарська |
| terrēnum «земля, територія, ділянка» | латинська |
| terra «земля» | латинська |
| терен | македонська |
| teren «тс.; поприще» | польська |
| тѐре̄н | сербохорватська |
| terén «поверхня, місцевість» | словацька |
| terén «тс.» | словенська |
| terrain «місцевість; ґрунт, земля» | французька |
| terén «поверхня, місцевість» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України