TATU — ЕТИМОЛОГІЯ
татуюва́ти
запозичення з французької мови;
фр. tatouer «татуювати» походить з полінезійських мов (через посередництво англ. tattoo «тс.»);
пор. таїті tatau, tatu «прокол, знак, зроблений на шкірі»;
р. татуи́ровать, бр. татуі́раваць, п. tatuować, ч. tetovat, слц. tetovat’, болг. татуи́рам, м. тетови́ра, схв. тетови́рати, слн. tetovírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
татуїро́вка
татуюва́льник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tattoo | англійська |
| татуі́раваць | білоруська |
| татуи́рам | болгарська |
| тетови́ра | македонська |
| tatuować | польська |
| татуи́ровать | російська |
| тетови́рати | сербохорватська |
| tetovat' | словацька |
| tetovírati | словенська |
| tatouer «татуювати» | французька |
| tetovat | чеська |
| tatu «прокол, знак, зроблений на шкірі» | ? |
| tatau | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України