TARTAR — ЕТИМОЛОГІЯ
та́ртар «пекло»
через церковнослов’янське посередництво запозичено в дав- ньоруську мову з грецької;
гр. Τάρταρος мн.Τάρταρα «підземна безодня, підземне царство» є запозиченням невідомого походження;
р. бр. болг. та́ртар, др. тартаръ, тарътаръ, п. ч. tartar, схв. Та̏ртар, слн. Tártar, с.-цсл. тарътаръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
затарта́рити
«запропастити»
затахта́рити
«тс.»
тартарари́
«тс.»
та́ртарщина
«содом, гармидер, особливості пекла»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| та́ртар | білоруська |
| та́ртар | болгарська |
| Τάρταρος «підземна безодня, підземне царство» | грецька |
| тартаръ | давньоруська |
| тарътаръ | давньоруська |
| tartar | польська |
| та́ртар | російська |
| тарътаръ | сербо-церковнослов’янська |
| Та̏ртар | сербохорватська |
| Tártar | словенська |
| tartar | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України