TAO — ЕТИМОЛОГІЯ
ту́хнути «гаснути; [спадати (про пухлину)]»
псл. tuxnǫti «гаснути», tušiti «гасити; робити тихим, заспокоювати»;
споріднене з лит. tausýtis (про вітер) «стихати, заспокоюватися», прус. tusnan «тихий, спокійний», tussīse «хай мовчить», сірл. tó «тихий, спокійний, мовчазний», брет. tao «мовчання», дінд. túṣyati «заспокоїться; заспокоюється», tōṣáyati «заспокоює, втішає», tūṣnim «тихо», ав. tušna-, tūšni «тихий»;
іє. *taus- «спокійний, мовчазний, задоволений»;
р. ту́хнуть, туши́ть, бр. ту́хнуць, тушы́ць, др. потухнути «погаснути, стихнути», утушити «задушити», п. tęchnąć «спадати (про пухлину)», ч. tuchnouti «гаснути, зникнути», болг. потуша̀вам «тушу», схв. ту́шити «тушкувати (м’ясо, овочі); обварювати», слн. potúhniti «потухнути, стихнути», цсл. потоухнѫти «погасити; заспокоїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відтуха́ти
«стухати, зменшуватися»
втуши́ти
«погасити»
затуха́ти
затуха́ючий
(у сполученні затуха́ючі колива́ння спец.)
потуха́ти
поту́хлий
потуши́ти
притуха́ти
приту́хлий
приту́шений
притуши́ти
стуха́ти
сту́хлий
туши́ти
«гасити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tušna- | авестійська |
| tūšni «тихий» | авестійська |
| ту́хнуць | білоруська |
| тушы́ць | білоруська |
| потуша̀вам «тушу» | болгарська |
| tao «мовчання» | бретонська |
| túṣyati «заспокоїться; заспокоюється» | давньоіндійська |
| tōṣáyati «заспокоює, втішає» | давньоіндійська |
| tūṣnim «тихо» | давньоіндійська |
| потухнути «погаснути, стихнути» | давньоруська |
| утушити «задушити» | давньоруська |
| *taus- «спокійний, мовчазний, задоволений» | індоєвропейська |
| tausýtis «стихати, заспокоюватися» (про вітер) | литовська |
| tęchnąć «спадати (про пухлину)» | польська |
| tuxnǫti «гаснути» | праслов’янська |
| tušiti «гасити; робити тихим, заспокоювати» | праслов’янська |
| tusnan «тихий, спокійний» | прусська |
| tussīse «хай мовчить» | прусська |
| ту́хнуть | російська |
| туши́ть | російська |
| ту́шити «тушкувати (м’ясо, овочі); обварювати» | сербохорватська |
| tó «тихий, спокійний, мовчазний» | середньоірландська |
| potúhniti «потухнути, стихнути» | словенська |
| потоухнѫти «погасити; заспокоїти» | церковнослов’янська |
| tuchnouti «гаснути, зникнути» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України