SWING — ЕТИМОЛОГІЯ
шви́ґа́ти «кидати; підкидати грязюку швигалкою»
запозичення з німецької мови;
н. schwingen «трясти», свн. снн. swingen «розмахувати, трясти; бити батогом, бичем, розмахуючи ними»;
споріднене з дфриз. swinga «поливати», дангл. swingan «бити, бити батогом; кидатися», англ. swing «хитатися, махати», дінд. svájatē, -ti «обіймає», дірл. seng «стрункий» (первісно «гнучкий»);
зіставлялося з лит. svíegti «кидати, шпурляти; бити»;
менш вірогідне пояснення слова (Holub–Lyer 475; Schuster-Šewc 1485) як слов’янського утворення ономатопеїчно-експресивного походження;
п. [świgać] «кидати; хльоскати, стьобати», ч. švihati «хльоскати, стьобати», слц. švihat’ «стьобати; махати (рукою, ногою)», вл. šwihać «колихати; вимахувати; хльоскати, стьобати, бити батогом», šwikać «бити, хльоскати; картати; (перен.) плямувати, гостро критикувати», нл. šwigaś «тс.; стьобати різкою, бити, ударяти», šwignuś «відкинути, розмахнути, тряхнути», полаб. svikně «б’є батогом», схв. шви̏ћкати «ляскати батогом», слн. švígati «швидко промайнути; блиснути (про блискавку)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шва́ґати
«сікти батогом, бити»
швиґ
«кидь»
(виг.)
шви́ґа́лка
«метавка; лозинка, якою діти кидають картоплю; побігайка»
шви́ґа́р
«кінець батога, петлі»
швиґати
«бити, бити батогом»
швигнути
«ударити, ударити батогом»
швигну́ти
«зірвати»
шві́ґати
«хльоскати, ляскати»
шві́кати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| swing «хитатися, махати» | англійська |
| šwihać «колихати; вимахувати; хльоскати, стьобати, бити батогом»«бити, хльоскати; картати; (перен.) плямувати, гостро критикувати» | верхньолужицька |
| šwikać «колихати; вимахувати; хльоскати, стьобати, бити батогом»«бити, хльоскати; картати; (перен.) плямувати, гостро критикувати» | верхньолужицька |
| swingan «бити, бити батогом; кидатися» | давньоанглійська |
| svájatē | давньоіндійська |
| seng «стрункий» (первісно «гнучкий») | давньоірландська |
| swinga «поливати» | давньофризька |
| svíegti «кидати, шпурляти; бити» | литовська |
| šwigaś «тс.; стьобати різкою, бити, ударяти»«відкинути, розмахнути, тряхнути» | нижньолужицька |
| šwignuś «тс.; стьобати різкою, бити, ударяти»«відкинути, розмахнути, тряхнути» | нижньолужицька |
| schwingen «трясти» | німецька |
| svikně «б’є батогом» | полабська |
| świgać «кидати; хльоскати, стьобати» | польська |
| шви̏ћкати «ляскати батогом» | сербохорватська |
| swingen «розмахувати, трясти; бити батогом, бичем, розмахуючи ними» | середньоверхньнімецька |
| swingen «розмахувати, трясти; бити батогом, бичем, розмахуючи ними» | середньонижньонімецька |
| švihat' «стьобати; махати (рукою, ногою)» | словацька |
| švígati «швидко промайнути; блиснути (про блискавку)» | словенська |
| švihati «хльоскати, стьобати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України