SUP — ЕТИМОЛОГІЯ
сип «Gyps Sav.» (орн.)
загальноприйнятого пояснення не має;
пов’язується з р. сипе́ть «сипіти, видавати сиплі звуки» (Фасмер III 626; Преобр. II 288);
більш імовірним є зв’язок з ч. слц. sup, схв. су̑п, п. sęp, стсл. сѫпъ «тс.», з якими пов’язується су́пити, р. су́пить, п. sępić «хмурити, супити», схв. осупнути се «здивуватися», слн. osúpnoti «тс.» (Skok III 363; Ferianc Názv. vtákov 106);
р. сип «тс.; [шуліка, Vulpus percnopterus]», бр. сіп «сип»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіп «сип» | білоруська |
| sęp | польська |
| sępić «хмурити, супити» | польська |
| сипе́ть «сипіти, видавати сиплі звуки» | російська |
| су́пить | російська |
| сип «тс.; [шуліка, Vulpus percnopterus]» | російська |
| су̑п | сербохорватська |
| осупнути се «здивуватися» | сербохорватська |
| sup | словацька |
| osúpnoti «тс.» | словенська |
| сѫпъ «тс.» | старослов’янська |
| су́пити | українська |
| sup | чеська |
суп «шуліка, Milvus Lacép.» (орн.)
псл. sǫpъ, можливо, пов’язане (як кореневий варіант з носовим голосним) з основою *sop- «сопіти» (Holub–Kop. 361);
виводиться також (Machek ESJČ 593) з іє. *k῀upp- (pp›mp) і пов’язується з гр. γύѱ, род. в. γῡπός «шуліка»;
р. [суп], п. sęp, ч. слц. вл. нл. sup, м. суп, схв. су̑п, стсл. сѫпъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sup | верхньолужицька |
| γύѱ | грецька |
| *k῀upp- (pp›mp) | індоєвропейська |
| суп | македонська |
| sup | нижньолужицька |
| sęp | польська |
| sǫpъ | праслов’янська |
| суп | російська |
| п | сербохорватська |
| sup | словацька |
| сѫпъ | старослов’янська |
| sup | чеська |
| *sop- «сопіти» | ? |
| γῡπός «шуліка» | ? |
| γῡπός «шуліка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України