SUM — ЕТИМОЛОГІЯ
сом «Silurus L.» (іхт.)
псл. somъ;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сом | білоруська |
сом | болгарська |
ϰαμασήν «якась риба» | грецька |
*k῀omos | індоєвропейська |
salmō | латинська |
sams «тс.» | латиська |
šãmas | литовська |
сом | македонська |
som | нижньолужицька |
sum | польська |
somъ | праслов’янська |
сом | російська |
м | сербохорватська |
sumec | словацька |
sа̏m | словенська |
sumec | чеська |
сум
пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засумі́ти
по́су́мний
«трохи сумний»
сума́
«туга, страх і сум разом»
суме́н
«сумний»
суме́нний
(у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти
«сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та
«страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий
«сумовитий»
сумови́тий
сумота́
«сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» | білоруська |
су́муя «згадую, поминаю, пригадую» | болгарська |
sum «сум» (з укр.) | польська |
сумова́ть «думати, гадати» | російська |
súm «підозра»«тс., припущення» | словенська |
sumlja «підозра»«тс., припущення» | словенська |
су́мнів | ? |
презе́нт «подарунок»
запозичено з французької мови, можливо, через німецьку (н. Präsént «презент, подарунок»);
фр. présent «подарунок, презент» походить від прикметника présent «присутній, наявний», що виник з лат. praesens (-ntis) «тс.», пов’язаного з дієсловом praesum «перебуваю спереду», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від sum «я є», sunt «вони є», співвідносних з es «ти є», est «він є», спорідненими з гр. ἐστί «він є», псл. estь «тс.», укр. є;
р. болг. презе́нт, бр. прэзе́нт, п. ч. вл. prezent, слц. prézent, м. презент, схв. прѐзент, слн. prezènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
презента́бельний
«показний»
презента́нт
«пред’явник грошового документа»
презента́ція
«пред’явлення»
презенти́рка
«репрезентування»
презентува́ти
«дарувати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
прэзе́нт | білоруська |
презе́нт | болгарська |
prezent | верхньолужицька |
ἐστί «він є» | грецька |
praesens «тс.» (-ntis) | латинська |
praesum «перебуваю спереду» | латинська |
sum «я є» | латинська |
sunt «вони є» | латинська |
es «ти є» | латинська |
est «він є» | латинська |
презент | македонська |
Präsént | німецька |
Präsént | німецька |
Präsént | німецька |
prezent | польська |
estь «тс.» | праслов’янська |
презе́нт | російська |
прѐзент | сербохорватська |
prézent | словацька |
prezènt | словенська |
є | українська |
présent «подарунок, презент» | французька |
présent «присутній, наявний» | французька |
prezent | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України