SUM — ЕТИМОЛОГІЯ

сом «Silurus L.» (іхт.)

псл. somъ;
споріднене з лит. šãmas, лтс. sams «тс.», гр. ϰαμασήν «якась риба»;
іє. *k῀omos, запозичене з невідомого джерела;
зіставлення з лат. salmō (Преобр. ІІ 355; Младенов 599; Skok III 305–306) помилкове;
р. бр. болг. м. сом, п. sum, ч. слц. sumec, нл. som, схв. со̏м, слн. sа̏m;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сім
соми́на
соми́ний
со́мові
сон
сум «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сом білоруська
сом болгарська
ϰαμασήν «якась риба» грецька
*k῀omos індоєвропейська
salmō латинська
sams «тс.» латиська
šãmas литовська
сом македонська
som нижньолужицька
sum польська
somъ праслов’янська
сом російська
м сербохорватська
sumec словацька
sа̏m словенська
sumec чеська

сум

пов’язане з су́мнів;
р. [сумова́ть] «думати, гадати», бр. сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]», п. sum «сум» (з укр.), болг. [су́муя] «згадую, поминаю, пригадую», слн. súm «підозра», sumlja «тс., припущення»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

засумі́ти
по́су́мний «трохи сумний»
сума́ «туга, страх і сум разом»
суме́н «сумний»
суме́нний (у сполуці [сум суме́нний] «великий сум»)
сумі́ти «сумніти»
сумли́вий
су́мни́й
сумні́ти
сумно́та «страх, туга і нудьга разом»
сумнува́тий
сумова́тий «сумовитий»
сумови́тий
сумота́ «сум»
сумува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сум «сум, нудьга, туга, журба; [сумнів]» білоруська
су́муя «згадую, поминаю, пригадую» болгарська
sum «сум»укр.) польська
сумова́ть «думати, гадати» російська
súm «підозра»«тс., припущення» словенська
sumlja «підозра»«тс., припущення» словенська
су́мнів ?

презе́нт «подарунок»

запозичено з французької мови, можливо, через німецьку (н. Präsént «презент, подарунок»);
фр. présent «подарунок, презент» походить від прикметника présent «присутній, наявний», що виник з лат. praesens (-ntis) «тс.», пов’язаного з дієсловом praesum «перебуваю спереду», утвореним за допомогою префікса prae- «перед-» від sum «я є», sunt «вони є», співвідносних з es «ти є», est «він є», спорідненими з гр. ἐστί «він є», псл. estь «тс.», укр. є;
р. болг. презе́нт, бр. прэзе́нт, п. ч. вл. prezent, слц. prézent, м. презент, схв. прѐзент, слн. prezènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

презента́бельний «показний»
презента́нт «пред’явник грошового документа»
презента́ція «пред’явлення»
презенти́рка «репрезентування»
презентува́ти «дарувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэзе́нт білоруська
презе́нт болгарська
prezent верхньолужицька
ἐστί «він є» грецька
praesens «тс.» (-ntis) латинська
praesum «перебуваю спереду» латинська
sum «я є» латинська
sunt «вони є» латинська
es «ти є» латинська
est «він є» латинська
презент македонська
Präsént німецька
Präsént німецька
Präsént німецька
prezent польська
estь «тс.» праслов’янська
презе́нт російська
прѐзент сербохорватська
prézent словацька
prezènt словенська
є українська
présent «подарунок, презент» французька
présent «присутній, наявний» французька
prezent чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України