STOPPEN — ЕТИМОЛОГІЯ

стоп (виг.)

запозичення з англійської мови;
англ. stop «зупинити, затримати, припинити» зводиться до сангл. stuppen «тс.», спорідненого з снн. stoppen «тс.; набивати, начиняти», двн. stopfōn, нвн. stopfen «тс.»;
р. бр. болг. м. стоп, п. ч. слц. stop, схв. сто̏п, слн. stа̏p «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stop «зупинити, затримати, припинити» англійська
стоп білоруська
стоп болгарська
stopfōn давньоверхньонімецька
стоп македонська
stopfen «тс.» нововерхньонімецька
stop польська
стоп російська
стòп сербохорватська
stuppen «тс.» середньоанглійська
stoppen «тс.; набивати, начиняти» середньонижньонімецька
stop словацька
stаòp «тс.» словенська
stop чеська

про́бка «корок»

запозичення з російської мови;
р. про́бка походить, очевидно, з нижньонімецької або голландської мови;
нн. propke «пробка», prop(pe) (звідки гол. prop) «тс.», виникло, мабуть, як результат контамінації звуконаслідувального нн. prumpsen «набивати» і нн. stoppen «затикати» при можливому впливі з боку нн. proppen «(бот.) прищеплювати»;
р. про́бка «корок», ст. проб «затичка, що закриває отвір гармати», бр. про́бка «корок», п. [propek, propa], нл. prop «тс.», слн. probkovína «кора пробкового дуба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пробкові́ти (бот.)
про́бочник «штопор»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
про́бка «корок» білоруська
prop голландська
prop «тс.» нижньолужицька
propke «пробка» нижньонімецька
prop(pe) «тс.» нижньонімецька
prumpsen «набивати» нижньонімецька
stoppen «затикати» нижньонімецька
proppen «(бот.) прищеплювати» нижньонімецька
propek польська
propa польська
про́бка російська
про́бка «корок» російська
probkovína «кора пробкового дуба» словенська

ште́псель «пристрій для включання апаратів до електричної мережі»

запозичення з німецької мови;
н. Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» походить від снн. stoppen «набивати, затикати», спорідненого з нвн. stopfen «тс.», двн. stopfōn, днфранк. stuppon, англ. stop, які зводяться до пгерм. [(зах.) *stoppōn];
р. ште́псель, (заст.) сте́псель, бр. штэ́псель, болг. ще́псел;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stop англійська
штэ́псель білоруська
ще́псел болгарська
stopfōn давньоверхньонімецька
Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» німецька
stopfen «тс.» нововерхньонімецька
*stoppōn прагерманська
ште́псель (заст.) російська
сте́псель російська
stoppen «набивати, затикати» середньонижньонімецька
stuppon ?

што́пати «зашивати діру; лагодити»

запозичене з голландської мови, мабуть, за посередництвом російської;
гол. нн. stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» споріднене з н. stopfen (‹ двн. stopfōn) «набивати, начиняти; затикати; штопати, ремонтувати (одяг); зупиняти», франк. stuppon, дангл. for stoppian «затикати, закривати», англ. stop «зупиняти, припиняти; зупинятися; гальмувати; затикати», а також з лат. stupeo «стою нерухомо; дивуюся», лтс. stupe «залишок мітли», дінд. (pra)stumpati «штовхає»;
р. што́пать, слц. štopkat’;
Фонетичні та словотвірні варіанти

што́паль-ний
што́пальник
што́пальня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stop «зупиняти, припиняти; зупинятися; гальмувати; затикати» англійська
stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» голландська
for stoppian «затикати, закривати» давньоанглійська
stopfōn давньоверхньонімецька
(pra)stumpati давньоіндійська
stupeo «стою нерухомо; дивуюся» латинська
stupe «залишок мітли» латиська
stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» нижньонімецька
stopfen «набивати, начиняти; затикати; штопати, ремонтувати (одяг); зупиняти» (‹ двн. stopfōn) німецька
што́пать російська
štopkat' словацька
stuppon франкська

што́пор «гвинтоподібний стрижень, яким відкорковують пляшки; одна з фігур вищого пілотажу (зниження літака по крутій спіралі)»

запозичене з німецької мови, мабуть, за посередництвом російської;
н. Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» походить від нн. stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати», спорідненого з двн. stopfōn, н. stopfen, франк. stuppon, англ. stop, а також з лат. stupeo «нерухомо стою», дінд. prastumpati «штовхає»;
менш певне з фонетичних міркувань виведення (Фасмер IV 479) від гол. stopper, похідного від stop «корок, пробка»;
р. што́пор, бр. што́пар, болг. що́пор;
Фонетичні та словотвірні варіанти

што́порити «(про літак) спускатися штопором»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stop англійська
што́пар білоруська
що́пор болгарська
stopper голландська
stop «корок, пробка» голландська
stopfōn давньоверхньонімецька
prastumpati «штовхає» давньоіндійська
stupeo «нерухомо стою» латинська
stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати» нижньонімецька
Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» німецька
stopfen німецька
што́пор російська
stuppon франкська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України