STOPPEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
стоп (виг.)
запозичення з англійської мови;
англ. stop «зупинити, затримати, припинити» зводиться до сангл. stuppen «тс.», спорідненого з снн. stoppen «тс.; набивати, начиняти», двн. stopfōn, нвн. stopfen «тс.»;
р. бр. болг. м. стоп, п. ч. слц. stop, схв. сто̏п, слн. stа̏p «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stop «зупинити, затримати, припинити» | англійська |
стоп | білоруська |
стоп | болгарська |
stopfōn | давньоверхньонімецька |
стоп | македонська |
stopfen «тс.» | нововерхньонімецька |
stop | польська |
стоп | російська |
стòп | сербохорватська |
stuppen «тс.» | середньоанглійська |
stoppen «тс.; набивати, начиняти» | середньонижньонімецька |
stop | словацька |
stаòp «тс.» | словенська |
stop | чеська |
про́бка «корок»
запозичення з російської мови;
р. про́бка походить, очевидно, з нижньонімецької або голландської мови;
нн. propke «пробка», prop(pe) (звідки гол. prop) «тс.», виникло, мабуть, як результат контамінації звуконаслідувального нн. prumpsen «набивати» і нн. stoppen «затикати» при можливому впливі з боку нн. proppen «(бот.) прищеплювати»;
р. про́бка «корок», ст. проб «затичка, що закриває отвір гармати», бр. про́бка «корок», п. [propek, propa], нл. prop «тс.», слн. probkovína «кора пробкового дуба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пробкові́ти
(бот.)
про́бочник
«штопор»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
про́бка «корок» | білоруська |
prop | голландська |
prop «тс.» | нижньолужицька |
propke «пробка» | нижньонімецька |
prop(pe) «тс.» | нижньонімецька |
prumpsen «набивати» | нижньонімецька |
stoppen «затикати» | нижньонімецька |
proppen «(бот.) прищеплювати» | нижньонімецька |
propek | польська |
propa | польська |
про́бка | російська |
про́бка «корок» | російська |
probkovína «кора пробкового дуба» | словенська |
ште́псель «пристрій для включання апаратів до електричної мережі»
запозичення з німецької мови;
н. Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» походить від снн. stoppen «набивати, затикати», спорідненого з нвн. stopfen «тс.», двн. stopfōn, днфранк. stuppon, англ. stop, які зводяться до пгерм. [(зах.) *stoppōn];
р. ште́псель, (заст.) сте́псель, бр. штэ́псель, болг. ще́псел;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stop | англійська |
штэ́псель | білоруська |
ще́псел | болгарська |
stopfōn | давньоверхньонімецька |
Stöpsel «чіп, затичка; штепсель» | німецька |
stopfen «тс.» | нововерхньонімецька |
*stoppōn | прагерманська |
ште́псель (заст.) | російська |
сте́псель | російська |
stoppen «набивати, затикати» | середньонижньонімецька |
stuppon | ? |
што́пати «зашивати діру; лагодити»
запозичене з голландської мови, мабуть, за посередництвом російської;
гол. нн. stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» споріднене з н. stopfen (‹ двн. stopfōn) «набивати, начиняти; затикати; штопати, ремонтувати (одяг); зупиняти», франк. stuppon, дангл. for stoppian «затикати, закривати», англ. stop «зупиняти, припиняти; зупинятися; гальмувати; затикати», а також з лат. stupeo «стою нерухомо; дивуюся», лтс. stupe «залишок мітли», дінд. (pra)stumpati «штовхає»;
р. што́пать, слц. štopkat’;
Фонетичні та словотвірні варіанти
што́паль-ний
што́пальник
што́пальня
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stop «зупиняти, припиняти; зупинятися; гальмувати; затикати» | англійська |
stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» | голландська |
for stoppian «затикати, закривати» | давньоанглійська |
stopfōn | давньоверхньонімецька |
(pra)stumpati | давньоіндійська |
stupeo «стою нерухомо; дивуюся» | латинська |
stupe «залишок мітли» | латиська |
stoppen «затикати, закривати; штопати; начиняти, набивати» | нижньонімецька |
stopfen «набивати, начиняти; затикати; штопати, ремонтувати (одяг); зупиняти» (‹ двн. stopfōn) | німецька |
што́пать | російська |
štopkat' | словацька |
stuppon | франкська |
што́пор «гвинтоподібний стрижень, яким відкорковують пляшки; одна з фігур вищого пілотажу (зниження літака по крутій спіралі)»
запозичене з німецької мови, мабуть, за посередництвом російської;
н. Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» походить від нн. stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати», спорідненого з двн. stopfōn, н. stopfen, франк. stuppon, англ. stop, а також з лат. stupeo «нерухомо стою», дінд. prastumpati «штовхає»;
менш певне з фонетичних міркувань виведення (Фасмер IV 479) від гол. stopper, похідного від stop «корок, пробка»;
р. што́пор, бр. што́пар, болг. що́пор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
што́порити
«(про літак) спускатися штопором»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stop | англійська |
што́пар | білоруська |
що́пор | болгарська |
stopper | голландська |
stop «корок, пробка» | голландська |
stopfōn | давньоверхньонімецька |
prastumpati «штовхає» | давньоіндійська |
stupeo «нерухомо стою» | латинська |
stoppen «набивати, наповнювати, затикати; штопати» | нижньонімецька |
Stopper «той, хто набиває, наповнює; штопальник; інструмент, яким щось набивають; тампон» | німецька |
stopfen | німецька |
што́пор | російська |
stuppon | франкська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України