STILL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ти́хий
псл. tixъ «тихий», пов’язане чергуванням голосних з tuxnǫti «тухнути», těšiti «тішити»;
здебільшого зіставляється з прус. teisi «честь», teisingi «гідний, достойний», teisiskan «поважність», лит. teisùs «справедливий», tiesá «правда», tiẽsti «направляти, випрямляти», ірл. toisc «потреба, бажання»;
первісне значення – «простий, прямий, рівний», звідки «слухняний, покірний, тихий», пор. іт. piano «плоский, рівний; тихий»;
пов’язується також (Machek ESJČ 643) з лит. tylùs «тихий», tylėˊti «мовчати», tìlti «затихати; замовкати, змовкати», лтс. stilt «заспокоїтися», нім. англ. still «тихий»;
викликають сумнів зіставлення з дінд. tūṣṇīˊm «тихо» (Zubatý ВВ 17, 326; Младенов 634);
р. ти́хий, бр. ці́хі, др. тихъ, тихыи, п. cichy, ч. слц. tichý, вл. ćichi, нл. śichy, полаб. taiхˊě, болг. м. тих, схв. ти̏х, слн. tíh, стсл. тихъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
втиха́ти
«утихати»
вти́хли́й
«тихий, спокійний»
за́тиш
зати́ша
«тиша»
за́тишина
«затишок»
зати́шни́й
за́ти́шок
зати́шшя
надтиха́ти
невтиши́мий
невти́шний
отиха́ти
«утихомирюватися, лягати»
потихе́нько
потихе́ньку
потихе́сеньку
потихи
«потиху»
поти́хо
потихо́ня
«тихоня»
поти́ху
поти́хше
прети́хий
«дуже тихий, спокійний»
притиха́ти
прити́хлий
прити́хти
прити́шений
прити́ши́ти
спідти́ха
спідти́шка
сти́ха
стиха́ти
стихача́
стихе́нька
сти́хлий
стиша́ти
сти́шитися
«стихнути, притихнути»
стиші́ти
«стихнути»
сти́шка
сти́шувати
сути́хти
«стихнути»
тихе́нький
тихі́шати
ти́хнути
ти́хо
«повільно»
ти́хо́нько
«тихенько»
тихо́ня
тиху́тко
«тс.»
тихце́м
ти́хшати
ти́ша
тиша́к
«гарна, тиха погода»
тишина́
тиши́ти
«тихомирити, створювати тишу»
тишко́
ти́шком
тишкува́тися
«шептатися?»
утиха́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| still «тихий» | англійська |
| ці́хі | білоруська |
| тих | болгарська |
| ćichi | верхньолужицька |
| tūṣṇīˊm «тихо» | давньоіндійська |
| тихъ | давньоруська |
| тихыи | давньоруська |
| toisc «потреба, бажання» | ірландська |
| piano «плоский, рівний; тихий» | італійська |
| stilt «заспокоїтися» | латиська |
| teisùs «справедливий» | литовська |
| tiesá «правда» | литовська |
| tiẽsti «направляти, випрямляти» | литовська |
| tylùs «тихий» | литовська |
| tylėˊti «мовчати» | литовська |
| tìlti «затихати; замовкати, змовкати» | литовська |
| тих | македонська |
| śichy | нижньолужицька |
| still «тихий» | німецька |
| taiхˊě | полабська |
| cichy | польська |
| tixъ «тихий» | праслов’янська |
| tuxnǫti «тухнути» | праслов’янська |
| těšiti «тішити» | праслов’янська |
| teisi «честь» | прусська |
| teisingi «гідний, достойний» | прусська |
| teisiskan «поважність» | прусська |
| ти́хий | російська |
| ти̏х | сербохорватська |
| tichý | словацька |
| tíh | словенська |
| тихъ | старослов’янська |
| tichý | чеська |
толи́ти «заспокоювати, угамовувати»
іє. *tel-((s)tel-) «тихий»;
споріднене з лит. tìlti, tylù, tilaũ «замовкнути», tylà «мовчання», лтс. tilinât «балувати (дитину)», дірл. tuilim «сплю», вірм. t‘ołum «залишаю», далі, очевидно, з двн. stilli (нвн. still) «тихий»;
псл. toliti «утишувати, заспокоювати»;
р. [толи́ть] «заспокоювати, вгамовувати», утоля́ть «тс.», др. утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати», утолитися «умилосердитися», болг. утоля́вам «тамувати, угамовувати», схв. то̀лити «заспокоювати, тамувати», слн. tóliti «заспокоювати, вгамовувати», стсл. оутолити «переконати, заспокоїти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натоли́ти
«наситити»
невтоле́нний
(неутоле́нний)
невтоли́мий
(неутоли́мий)
уто́литися
«задовольнитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утоля́вам «тамувати, угамовувати» | болгарська |
| t'ołum «залишаю» | вірменська |
| stilli «тихий» (нвн. still) | давньоверхньонімецька |
| tuilim «сплю» | давньоірландська |
| утолити «переконати, умовити; утихомирити, заспокоїти; полегшити, вилікувати» | давньоруська |
| утолитися «умилосердитися» | давньоруська |
| *tel-((s)tel-) «тихий» | індоєвропейська |
| tilinât «балувати (дитину)» | латиська |
| tìlti | литовська |
| tylù | литовська |
| tilaũ «замовкнути» | литовська |
| tylà «мовчання» | литовська |
| still | нововерхньонімецька |
| toliti «утишувати, заспокоювати» | праслов’янська |
| толи́ть «заспокоювати, вгамовувати» | російська |
| утоля́ть «тс.» | російська |
| то̀лити «заспокоювати, тамувати» | сербохорватська |
| tóliti «заспокоювати, вгамовувати» | словенська |
| оутолити «переконати, заспокоїти» | старослов’янська |
штиль «безвітря або дуже слабкий вітер на морі, озері» (морськ.)
запозичене з голландської мови через російське посередництво;
гол. stil «тихий» споріднене з двн. днн. stilli, н. still, дфриз. дангл. stille, англ. still «тс.», дінд. sthāṇú- (‹ sthalnú-) «непорушний»;
не виключений зв’язок із н. Stille «тиша» з огляду на початковий шиплячий приголосний (Горяев 426);
р. штиль, бр. штыль, п. [sztyl] (присл.) «тихо, спокійно»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шти́ль-ний
штилюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| still «тс.» | англійська |
| штыль | білоруська |
| stil «тихий» | голландська |
| stille | давньоанглійська |
| stilli | давньоверхньонімецька |
| sthāṇú- «непорушний» (‹ sthalnú-) | давньоіндійська |
| sthalnú- | давньоіндійська |
| stilli | давньонижньонімецька |
| stille | давньофризька |
| still | німецька |
| Stille «тиша» | німецька |
| sztyl «тихо, спокійно» (присл.) | польська |
| штиль | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України