STICKLE — ЕТИМОЛОГІЯ
шти́хель «різальний ручний інструмент»
запозичення з німецької мови;
н. Stichel «різець, штихель» утворене від stechen «колоти, різати» і споріднене із снн. stekel, дангл. sticel, англ. stickle, дісл. stikill «різець»;
р. шти́хель, бр. шты́хель, п. sztychel, болг. щи́хел;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stickle | англійська |
| шты́хель | білоруська |
| щи́хел | болгарська |
| sticel | давньоанглійська |
| stikill «різець» | давньоісландська |
| Stichel «різець, штихель»«колоти, різати» | німецька |
| stechen «колоти, різати» | німецька |
| sztychel | польська |
| шти́хель | російська |
| stekel | середньонижньонімецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України