STICK — ЕТИМОЛОГІЯ

ромште́кс

запозичено з англійської мови, можливо, через французьку (фр. romsteck);
англ. rump steak «ромштекс; вирізка» складається з іменників rump «крижі, кострець», що зводиться до дат. rumpe, шв. rumpa «тс.», споріднених з снн. rump «тулуб, тіло», свн. rumph, нвн. Rumpf «тс.», і steak «кусок м’яса чи риби; біфштекс», що походить від дісл. steik «щось настромлене (на рожен)», спорідненого з англ. stick «втикати, стромляти», нвн. stecken «тс.», укр. за́стіжка, [стег] «стібок»;
р. ромште́кс, бр. рамшту́кс, п. rumsztyk, ч. ramstek, слц. rampstek, вл. rumpsteak, болг. ра́мстег, схв. ра̏мстек, слн. rаmstek;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rump steak «ромштекс; вирізка» англійська
rump «крижі, кострець» англійська
steak «кусок м’яса чи риби; біфштекс» англійська
stick «втикати, стромляти» англійська
рамштэ́кс білоруська
ра́мстег болгарська
rumpsteak верхньолужицька
steik «щось настромлене (на рожен)» давньоісландська
rumpe датська
Rumpf «тс.» нововерхньонімецька
stecken «тс.» нововерхньонімецька
rumsztyk польська
ромште́кс російська
рȁмстек сербохорватська
rumph середньоверхньнімецька
rump «тулуб, тіло» середньонижньонімецька
rampstek словацька
rаmstek словенська
за́стіжка українська
стег «стібок» українська
romsteckи французька
ramstek чеська
rumpa «тс.» шведська

стек «палиця вершника»

запозичене, очевидно, за посередництвом російської мови, з англійської;
англ. stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») пов’язане з дангл. stician «заколоти, колоти; проткнути» і споріднене з дісл. stik «палиця», stikka, двн. stecko, stehho, свн. steche, нвн. Stecken «тс., посох; жезл», днн. stekan «втикати», дфриз. steka, гол. steken, снідерл. stēken, двн. stёhhan «тс.», свн. нвн. stechen «заколоти, колоти, проколювати», двн. stechhōn, stechen «колоти», гот. stakins «наколоті знаки, тавра», лит. sègti «проколювати, застібати», sagstóti «приколювати, зашпилювати, застібати», псл. steg-/stog- «шити, стьобати», укр. застегнути;
р. болг. стек, бр. стэк;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») англійська
стэк білоруська
стек болгарська
steken голландська
stakins «наколоті знаки, тавра» готська
stician «заколоти, колоти; проткнути» давньоанглійська
sticca давньоанглійська
stecko давньоверхньонімецька
stehho давньоверхньонімецька
stёhhan «тс.» давньоверхньонімецька
stechhōn давньоверхньонімецька
stechen «колоти» давньоверхньонімецька
stik «палиця» давньоісландська
stikka давньоісландська
stekan «втикати» давньонижньонімецька
steka давньофризька
sègti «проколювати, застібати» литовська
sagstýti «приколювати, зашпилювати, застібати» литовська
Stecken «тс., посох; жезл» нововерхньонімецька
stechen «заколоти, колоти, проколювати» нововерхньонімецька
steg- / stog- «шити, стьобати» праслов’янська
стек російська
sticke середньоанглійська
steche середньоверхньнімецька
stechen «заколоти, колоти, проколювати» середньоверхньнімецька
stēken середньонідерландська
застегнути українська

штик «багнет»

запозичене з німецької мови через російське і польське посередництво;
свн. stich «укол (удар списом)» походить від свн. stёchen (› нвн. stechen) «колоти», спорідненого з двн. stёhhan, днн. stёkan, фриз. stёka, а також із гр. στίζω (‹ *stígjō) «колю», лит. stìgti «залишатися»;
малоймовірне пов’язання (Matze- nauer 338) р. штык із шв. stick «тріска, скалка»;
р. штык «багнет», бр. штык, штых, п. [sztyk] «тс.», sztych «вістря; зброя з вістрям; укол», ч. слц. (розм.) štyk «багнет», болг. щик, м. штик «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

штих «шпичаста палиця; гострий кінець, вістря; (заст.) спис»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штык білоруська
штых білоруська
щик болгарська
στίζω «колю» (‹ *stígjō) грецька
stёhhan давньоверхньонімецька
stёkan давньонижньонімецька
stìgti «залишатися» литовська
штик «тс.» македонська
stechen нововерхньонімецька
sztyk «тс.»«вістря; зброя з вістрям; укол» польська
sztych «тс.»«вістря; зброя з вістрям; укол» польська
штык російська
штык «багнет» російська
stich «укол (удар списом)» середньоверхньнімецька
stёchen «колоти» (› нвн. stechen) середньоверхньнімецька
štyk «багнет» (розм.) словацька
stёka фризька
štyk «багнет» (розм.) чеська
stick «тріска, скалка» шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України