STICK — ЕТИМОЛОГІЯ
ромште́кс
запозичено з англійської мови, можливо, через французьку (фр. romsteck);
англ. rump steak «ромштекс; вирізка» складається з іменників rump «крижі, кострець», що зводиться до дат. rumpe, шв. rumpa «тс.», споріднених з снн. rump «тулуб, тіло», свн. rumph, нвн. Rumpf «тс.», і steak «кусок м’яса чи риби; біфштекс», що походить від дісл. steik «щось настромлене (на рожен)», спорідненого з англ. stick «втикати, стромляти», нвн. stecken «тс.», укр. за́стіжка, [стег] «стібок»;
р. ромште́кс, бр. рамшту́кс, п. rumsztyk, ч. ramstek, слц. rampstek, вл. rumpsteak, болг. ра́мстег, схв. ра̏мстек, слн. rаmstek;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rump steak «ромштекс; вирізка» | англійська |
rump «крижі, кострець» | англійська |
steak «кусок м’яса чи риби; біфштекс» | англійська |
stick «втикати, стромляти» | англійська |
рамштэ́кс | білоруська |
ра́мстег | болгарська |
rumpsteak | верхньолужицька |
steik «щось настромлене (на рожен)» | давньоісландська |
rumpe | датська |
Rumpf «тс.» | нововерхньонімецька |
stecken «тс.» | нововерхньонімецька |
rumsztyk | польська |
ромште́кс | російська |
рȁмстек | сербохорватська |
rumph | середньоверхньнімецька |
rump «тулуб, тіло» | середньонижньонімецька |
rampstek | словацька |
rаmstek | словенська |
за́стіжка | українська |
стег «стібок» | українська |
romsteckи | французька |
ramstek | чеська |
rumpa «тс.» | шведська |
стек «палиця вершника»
запозичене, очевидно, за посередництвом російської мови, з англійської;
англ. stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») пов’язане з дангл. stician «заколоти, колоти; проткнути» і споріднене з дісл. stik «палиця», stikka, двн. stecko, stehho, свн. steche, нвн. Stecken «тс., посох; жезл», днн. stekan «втикати», дфриз. steka, гол. steken, снідерл. stēken, двн. stёhhan «тс.», свн. нвн. stechen «заколоти, колоти, проколювати», двн. stechhōn, stechen «колоти», гот. stakins «наколоті знаки, тавра», лит. sègti «проколювати, застібати», sagstóti «приколювати, зашпилювати, застібати», псл. steg-/stog- «шити, стьобати», укр. застегнути;
р. болг. стек, бр. стэк;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stick «стек, палиця» (сангл. sticke, дангл. sticca «тс.») | англійська |
стэк | білоруська |
стек | болгарська |
steken | голландська |
stakins «наколоті знаки, тавра» | готська |
stician «заколоти, колоти; проткнути» | давньоанглійська |
sticca | давньоанглійська |
stecko | давньоверхньонімецька |
stehho | давньоверхньонімецька |
stёhhan «тс.» | давньоверхньонімецька |
stechhōn | давньоверхньонімецька |
stechen «колоти» | давньоверхньонімецька |
stik «палиця» | давньоісландська |
stikka | давньоісландська |
stekan «втикати» | давньонижньонімецька |
steka | давньофризька |
sègti «проколювати, застібати» | литовська |
sagstýti «приколювати, зашпилювати, застібати» | литовська |
Stecken «тс., посох; жезл» | нововерхньонімецька |
stechen «заколоти, колоти, проколювати» | нововерхньонімецька |
steg- / stog- «шити, стьобати» | праслов’янська |
стек | російська |
sticke | середньоанглійська |
steche | середньоверхньнімецька |
stechen «заколоти, колоти, проколювати» | середньоверхньнімецька |
stēken | середньонідерландська |
застегнути | українська |
штик «багнет»
запозичене з німецької мови через російське і польське посередництво;
свн. stich «укол (удар списом)» походить від свн. stёchen (› нвн. stechen) «колоти», спорідненого з двн. stёhhan, днн. stёkan, фриз. stёka, а також із гр. στίζω (‹ *stígjō) «колю», лит. stìgti «залишатися»;
малоймовірне пов’язання (Matze- nauer 338) р. штык із шв. stick «тріска, скалка»;
р. штык «багнет», бр. штык, штых, п. [sztyk] «тс.», sztych «вістря; зброя з вістрям; укол», ч. слц. (розм.) štyk «багнет», болг. щик, м. штик «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штих
«шпичаста палиця; гострий кінець, вістря; (заст.) спис»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
штык | білоруська |
штых | білоруська |
щик | болгарська |
στίζω «колю» (‹ *stígjō) | грецька |
stёhhan | давньоверхньонімецька |
stёkan | давньонижньонімецька |
stìgti «залишатися» | литовська |
штик «тс.» | македонська |
stechen | нововерхньонімецька |
sztyk «тс.»«вістря; зброя з вістрям; укол» | польська |
sztych «тс.»«вістря; зброя з вістрям; укол» | польська |
штык | російська |
штык «багнет» | російська |
stich «укол (удар списом)» | середньоверхньнімецька |
stёchen «колоти» (› нвн. stechen) | середньоверхньнімецька |
štyk «багнет» (розм.) | словацька |
stёka | фризька |
štyk «багнет» (розм.) | чеська |
stick «тріска, скалка» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України