STEP — ЕТИМОЛОГІЯ
степ «великий безлісий рівнинний простір»
загальноприйнятої етимології не має;
припускається сх.-сл. *сътепь, яке зближується зі словами то́пот, топта́ть, і далі реконструюється його первісне значення як «витоптане місце, рівне, голе» (Брандт РФВ 24, 182–183);
пов’язується з ос. t’æpæn «плоский, рівний, низький; низина», tæbæǧ «тарілка», що, як і ір. *(s)tap-, дінд. viṣṭap- «плоска поверхня», розглядаються як продовження іє. *(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» (Bailey BSOAS 26, 83, 87, 88, 89; Трубачев Этимология 1965, 39; Kellens Kratylos 16, 27; Pohl Russian Linguistics 1975/2, 87–88);
припускається також (Меркулова Этимология 1968, 86–91; Орел Этимология 1983, 139–140) псл. *stьpь «спина, хребет, підвищення»;
р. степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]», бр. стэп (з укр.), [сьцеп], п. ч. слц. step (очевидно, з укр.), схв. сте̏па (з укр.), слн. stéра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́степ
«глушина, дичавина»
передсте́п
підсте́п
пристепови́й
степина́
«степ Нед; степове сіно»
степно́
«багато степу»
степня́к
степня́чка
«сорт озимої пшениці»
степови́к
степови́ки
«запорожці»
степови́ще
(збільш.)
степовни́чий
«наглядач за степовими угіддями»
степу́чий
«степовий»
(у замовлянні)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стэп (з укр.) | білоруська |
| сьцеп | білоруська |
| viṣṭap- «плоска поверхня» | давньоіндійська |
| *(s)tep- «бути плоским, рівним, низьким» | індоєвропейська |
| *(s)tap- | іранські |
| t'æpæn «плоский, рівний, низький; низина» | осетинська |
| tæbæǧ «тарілка» | осетинська |
| step (очевидно, з укр.) | польська |
| *stьpь «спина, хребет, підвищення» | праслов’янська |
| степь «степ; (ст.) низина, [плоска безліса височина]» | російська |
| па (з укр.) | сербохорватська |
| сте̏step (очевидно, з укр.) | словацька |
| stéра | словенська |
| step (очевидно, з укр.) | чеська |
| *сътепь | ? |
| то́пот | ? |
| топта́ть | ? |
сте́пінь (мат.)
іє. *(s)tep-/(s)top- (*steb-, *stob-) «ступати, топтати»;
споріднене з лит. stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз», двн. stuofa «ступінь», свн. stuofe «тс.», гол. stoep «ґанок», двн. stapfo «слід ноги», гол. stap «сходинка», англ. step «тс.; крок, слід (ноги)», можливо, також з дінд. sthāpayati «ставить», псл. stati, stojati;
псл. stepenь/stоpenь, пов’язане з stopa «нога (ступня); слід ноги; слід»;
р. сте́пень «ступінь», др. степень «східець, поріг, ступінь; сан», п. stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка», вл. нл. stopjeń «ступінь», болг. м. сте́пен «ступінь; степінь», схв. сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг», стсл. степень «східець; сан»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постепени́ти
«збільшити, підвищити»
степе́невий
степени́ця
«шкала; сходова клітка»
степе́нний
«статечний»
степено́ваний
степенува́ти
сте́пень
«ступінь; степінь»
степенюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| step «тс.; крок, слід (ноги)» | англійська |
| сте́пен «ступінь; степінь» | болгарська |
| stopjeń «ступінь» | верхньолужицька |
| stoep «ґанок» | голландська |
| stap «сходинка» | голландська |
| stuofa «ступінь» | давньоверхньонімецька |
| stapfo «слід ноги» | давньоверхньонімецька |
| sthāpayati «ставить» | давньоіндійська |
| степень «східець, поріг, ступінь; сан» | давньоруська |
| *(s)tep-/(s)top- «ступати, топтати» (*steb-, *stob-) | індоєвропейська |
| *steb- | індоєвропейська |
| *stob- | індоєвропейська |
| stepis «карапуз» | латиська |
| stẽpas «апоплексичний удар» | литовська |
| сте́пен «ступінь; степінь» | македонська |
| stopjeń «ступінь» | нижньолужицька |
| stopień «східець, ступінь, степінь; відмітка» | польська |
| stati | праслов’янська |
| stojati | праслов’янська |
| stepenь / stоpenь | праслов’янська |
| stopa «нога (ступня); слід ноги; слід» | праслов’янська |
| сте́пень «ступінь» | російська |
| сте̏пēн «ступінь, міра; східець; ранг» | сербохорватська |
| stuofe «тс.» | середньоверхньнімецька |
| степень «східець; сан» | старослов’янська |
штафе́та «естафета, кур’єр»
запозичене за посередництвом німецької (н. Stafette «естафета») з італійської мови;
іт. staffetta «гінець, кур’єр; естафета» утворене від stаffa «cтремено», що походить від свн. stapf(e), нвн. Stapfe (Stapf) «слід (від ноги)», генетично пов’язаного з дангл. stẹpe, stæpe «крок; хід; ступінь», англ. step «крок», дісл. stapi «висока, стрімка скеля» і далі з лит. stabýti «затримувати», дінд. stabhnā́ti «підпирає, затримує, гальмує», тох. ṣtop, ṣtow «палиця, костур»;
п. sztafeta, ч. слц. štafeta, вл. stafeta, болг. щафе́та, м. схв. штафе́та, слн. štaféta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| step «крок» | англійська |
| щафе́та | болгарська |
| stafeta | верхньолужицька |
| stẹpe | давньоанглійська |
| stæpe «крок; хід; ступінь» | давньоанглійська |
| stabhnā́ti «підпирає, затримує, гальмує» | давньоіндійська |
| stapi «висока, стрімка скеля» | давньоісландська |
| staffetta «гінець, кур’єр; естафета» | італійська |
| stаffa «cтремено» | італійська |
| stabýti «затримувати» | литовська |
| штафе́та | македонська |
| Stapfe «слід (від ноги)» | нововерхньонімецька |
| Stapf | нововерхньонімецька |
| sztafeta | польська |
| штафе́та | сербохорватська |
| stapf(e) | середньоверхньнімецька |
| štafeta | словацька |
| štaféta | словенська |
| ṣtop | тохарська А |
| ṣtow «палиця, костур» | тохарська А |
| štafeta | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України