STEMMA — ЕТИМОЛОГІЯ

стаме́ска

запозичення з російської мови;
р. стаме́ска, [стаме́зка] походить від нн. stemmīzn̥ або нвн. Stemmeisen «стамеска, долото, зубило», утвореного з основ дієслова stemmen «видовбувати», спорідненого з снн. снідерл. stẹmmen, днн. stẹmmien, дангл. stẹmman, дісл. ісл. stemma «тс.», лтс. stuômótiês «спотикатися; заїкатися», stùmt «штовхати, посувати», лит. stùmti «тс.», та іменника Eisen (двн. īsan) «залізо», що, як і днн. дісл. īsarn, дангл. īse(r)n, дірл. iarann, кімр. haiern, вважається результатом давнього запозичення з іллірійської мови;
бр. стаме́ска;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стаме́ска білоруська
stẹmman давньоанглійська
īse(r)n давньоанглійська
īsan «залізо» давньоверхньонімецька
iarann давньоірландська
stemma «тс.» давньоісландська
īsarn давньоісландська
stẹmmien давньонижньонімецька
īsarn давньонижньонімецька
stemma «тс.» ісландська
haiern кімрська
stuômîtiês «спотикатися; заїкатися» латиська
stùmt «штовхати, посувати» латиська
stùmti «тс.» литовська
stemmīzn̥ нижньонімецька
Stemmeisen «стамеска, долото, зубило» нововерхньонімецька
stemmen «видовбувати» нововерхньонімецька
Eisen нововерхньонімецька
стаме́ска російська
стаме́зка російська
stẹmmen середньонижньонімецька
stẹmmen середньонідерландська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України