STEMMA — ЕТИМОЛОГІЯ
стаме́ска
запозичення з російської мови;
р. стаме́ска, [стаме́зка] походить від нн. stemmīzn̥ або нвн. Stemmeisen «стамеска, долото, зубило», утвореного з основ дієслова stemmen «видовбувати», спорідненого з снн. снідерл. stẹmmen, днн. stẹmmien, дангл. stẹmman, дісл. ісл. stemma «тс.», лтс. stuômótiês «спотикатися; заїкатися», stùmt «штовхати, посувати», лит. stùmti «тс.», та іменника Eisen (двн. īsan) «залізо», що, як і днн. дісл. īsarn, дангл. īse(r)n, дірл. iarann, кімр. haiern, вважається результатом давнього запозичення з іллірійської мови;
бр. стаме́ска;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
стаме́ска | білоруська |
stẹmman | давньоанглійська |
īse(r)n | давньоанглійська |
īsan «залізо» | давньоверхньонімецька |
iarann | давньоірландська |
stemma «тс.» | давньоісландська |
īsarn | давньоісландська |
stẹmmien | давньонижньонімецька |
īsarn | давньонижньонімецька |
stemma «тс.» | ісландська |
haiern | кімрська |
stuômîtiês «спотикатися; заїкатися» | латиська |
stùmt «штовхати, посувати» | латиська |
stùmti «тс.» | литовська |
stemmīzn̥ | нижньонімецька |
Stemmeisen «стамеска, долото, зубило» | нововерхньонімецька |
stemmen «видовбувати» | нововерхньонімецька |
Eisen | нововерхньонімецька |
стаме́ска | російська |
стаме́зка | російська |
stẹmmen | середньонижньонімецька |
stẹmmen | середньонідерландська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України