STELLE — ЕТИМОЛОГІЯ

брухте́ля «залізний обруч (до воза)»

неясне;
здається найближчим до нім. Brúchstelle «місце розлому», утвореного з основ Bruch- «розлом» і Stelle «місце», спорідненого з укр. ста́ти;
в такому разі може йтися про обручі, які набиваються на колодки колеса чи інші частини воза, щоб вони не розламувались;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Brúchstelle «місце розлому» німецька
ста́ти українська
Bruch- «розлом» ?
Stelle «місце» ?

стельва́га «поперечний брус у воза, плуга, до якого приєднується упряжка»

через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Stellwage «тс.» складається з основ слів Stelle «місце; насад воза», пов’язаного з stellen «ставити», спорідненим з дінд. sthálati «стоїть твердо», прус. stalīt «стояти», і Wage (Waage) «вага, ваги; стельвага» (пор. того ж походження укр. [вага] «стельвага» НикНикТЛ, [ваги тж, ва́ґа МСБГ] «тс.»);
бр. стальва́га, п. stelwaga, sztelwaga «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стальва́га
станва́га
штельва́га
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стальва́га білоруська
sthálati «стоїть твердо» давньоіндійська
Stellwage «тс.» нововерхньонімецька
Stelle «місце; насад воза» нововерхньонімецька
stellen «ставити» нововерхньонімецька
Wage нововерхньонімецька
Waage нововерхньонімецька
stelwaga «тс.» польська
sztelwaga «тс.» польська
stalīt «стояти» прусська
вага українська
ваги українська
ва́ґа українська

сте́льмах «майстер, який робить вози, сани, колеса; [тесляр, тесля]»

запозичення з польської мови;
п. stelmach «колісник, каретник» походить від нім. Stéllmacher «тс.», утвореного з основ іменника Stelle «місце; насад воза» і дієслова machen «робити», спорідненого з гр. μάσσειν «місити», псл. mazati, укр. ма́зати;
бр. стальма́х «стельмах», стэ́льмах «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сте́льмаство «ремесло, фах стельмаха»
стельмахува́ти
стельма́шити
стельма́шка «тс.»
стельма́шня «майстерня, де роблять вози, сани, колеса»
ште́льмах
штельма́шня «тс.»
шти́льмах «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стальма́х «стельмах» білоруська
стэ́льмах «тс.» білоруська
μάσσειν «місити» грецька
Stéllmacher «тс.» німецька
Stelle «місце; насад воза» німецька
machen «робити» німецька
stelmach «колісник, каретник» польська
mazati праслов’янська
ма́зати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України