STEIN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
буршти́н «янтар»
запозичено з німецької мови, мабуть, через польську;
нн. bornstēn, нвн. Bérnstein «тс.» складається з основ дієслова bernen, нижньонімецького варіанта до brennen «горіти, полум’яніти», спорідненого з brauen «варити», braten «смажити», і іменника stēn «(дорогоцінний) камінь», спорідненого з нвн. Stein «камінь», англ. stone «тс.», псл. stena, укр. стіна;
бр. Буршты́н, п. bursztyn, [busztyn, bersztyn], схв. burstin, burštin, burčan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бру́штин
«тс.»
бу́рштини
«намисто з бурштину»
буршти́нка
«мундштук з янтаря»
бурштинъ
(1679)
бурштынъ
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stone «тс.» | англійська |
Буршты́н | білоруська |
bornstēn | нижньонімецька |
Bérnstein «тс.» | нововерхньонімецька |
Stein «камінь» | нововерхньонімецька |
bursztyn | польська |
stena | праслов’янська |
burstin | сербохорватська |
burštin | сербохорватська |
burčan | сербохорватська |
стіна | українська |
busztyn | українська |
bersztyn | українська |
brennen «горіти, полум’яніти» | ? |
brauen «варити» | ? |
braten «смажити» | ? |
stēn «(дорогоцінний) камінь» | ? |
стеари́н
запозичення з французької мови;
фр. stéarine утворене французьким хіміком М.Е. Шеврелем (1786–1889) від гр. στέᾱρ (‹*στᾱι̯-αρ) «сало, жир», пов’язаного з στα στĩον «кремінь», στίλη «крапля», спорідненими з дінд. styā́yatē «загусає, твердіє», ав. stā-, stāy- «грудка; купа», гот. stains «камінь», дісл. steinn, двн. stein, нвн. Stein «тс.», псл. stěna «стіна», укр. стіна́;
р. болг. м. стеари́н, бр. стэары́н, п. stearyna, ч. stearín, stearin, слц. слн. stearín, вл. stearin, схв. стеа̀рӣн;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stā- | авестійська |
stāy- «грудка; купа» | авестійська |
стэары́н | білоруська |
стеари́н | болгарська |
stearin | верхньолужицька |
stains «камінь» | готська |
στέᾱρ «сало, жир» (‹*στᾱι̯-αρ) | грецька |
στίλη «крапля» | грецька |
*στᾱι̯-αρ | грецька |
στīˊα | грецька |
στĩον | грецька |
stein | давньоверхньонімецька |
styā́yatē «загусає, твердіє» | давньоіндійська |
steinn | давньоісландська |
стеари́н | македонська |
Stein «тс.» | нововерхньонімецька |
stearyna | польська |
stěna «стіна» | праслов’янська |
стеари́н | російська |
стеа̀рӣн | сербохорватська |
stearín | словацька |
stearín | словенська |
стіна́ | українська |
stéarine | французька |
stearín | чеська |
stearin | чеська |
стіна́
псл. stěna «стіна»;
споріднене з гот. stains «камінь», двн. свн. stein, днн. дфриз. stēn, дангл. stān, дісл. steinn «тс.» та більш віддаленими гр. στίαστĩον «кремінь», лат. stīria «крижана бурулька», дінд. styā́yate «застигає, твердіє»;
іє. *stāi-/ stei-/stī˘-/stoi- «тверднути, стискати»;
реконструкція іє. *stēgsna і зіставлення з псл. stogъ «стіг», гр. στέγω «покриваю», лат. tego, лит. stė˜gu «тс.» (Откупщиков 232–238) недостатньо переконливі;
р. болг. стена́, бр. сцяна́, др. стѣна, п. ściana, ч. stěnа, слц. stena, вл. нл. sćěna, м. стена, схв. стиjèна, слн. sténa, стсл. стѣна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
засті́нок
«катівня»
насті́нний
о́стінок
«крута скеля, бік гори»
пере́стінка
«перегородка»
пере́стінок
«тс.»
підсті́нок
«нижня частина стіни»
постіні́ти
«збліднути»
пристін
«крутий берег річки»
присті́нний
при́сті́нок
«невисока перегородка; [одвірок Нед]»
про́сті́нок
сті́нка
«стіна; [лісок над кручею]»
стінки́
«рибальські сітки, натягнуті поперек річки»
стінкови́й
«придатний для мурування стін»
(камінь)
стінни́й
стінні́вка
стінови́й
«тс.»
стінови́тий
«добре обмурований»
стінува́тий
«вертикальний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сцяна́ | білоруська |
стена́ | болгарська |
sćěna | верхньолужицька |
stains «камінь» | готська |
στία «кремінь» | грецька |
στĩον | грецька |
στέγω «покриваю» | грецька |
stān | давньоанглійська |
stein | давньоверхньонімецька |
styā́yate «застигає, твердіє» | давньоіндійська |
steinn «тс.» | давньоісландська |
stēn | давньонижньонімецька |
стѣна | давньоруська |
stēn | давньофризька |
*stāi- / stei- / stī˘- / stoi- «тверднути, стискати» | індоєвропейська |
*stēgsna | індоєвропейська |
stīria «крижана бурулька» | латинська |
tego | латинська |
stė˜gu «тс.» | литовська |
стена | македонська |
sćěna | нижньолужицька |
ściana | польська |
stěna «стіна» | праслов’янська |
stogъ «стіг» | праслов’янська |
стена́ | російська |
стиjèна | сербохорватська |
stein | середньоверхньнімецька |
stena | словацька |
sténa | словенська |
стѣна | старослов’янська |
stěnа | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України