STEEL — ЕТИМОЛОГІЯ
сталь «криця»
очевидно, через польську мову запозичено з німецької;
нвн. Stahl «сталь; різець», як і свн. stahel «сталь», stāl, двн. stahal, споріднене з снн. дісл. stāl, нн. гол. дат. staal, шв. stål, днн. stẹhli, дангл. stīele, stēle, stēl, stȳle, англ. steel «тс.» і, далі, з дінд. stákati «опирається, протистоїть; упирається», ав. staxta- «твердий, міцний», staxra- «суворий, строгий», умбр. stakaz «призначений; встановлений», псл. stati, укр. ста́ти;
р. бр. сталь, п. stal (з XV ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
наста́лок
«сокирка для клепання коси; залізна підставка для клепання коси»
ста́лець
«у млині: кусок сталі, в який упирається нижня частина веретена шестерні»
стали́ти
«наварювати сталлю і гострити щось; заварювати сталлю тріщини, отвори; гартувати»
сталі́вка
«стальне перо»«сталева пластинка в корсажі»
(заст.)
ста́лька
«тс.; [стальний брусок Нед]»
стальце́
«тс.»
стальця́
«залізна обшивка горла січкарної коробки»
(мн.)
сталюва́ти
«наносити тонкий шар сталі за допомогою електролізу»
(спец.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
staxta- «твердий, міцний» | авестійська |
staxra- «суворий, строгий» | авестійська |
steel «тс.» | англійська |
сталь | білоруська |
staal | голландська |
stīele | давньоанглійська |
stēle | давньоанглійська |
stēl | давньоанглійська |
stȳle | давньоанглійська |
stahal | давньоверхньонімецька |
stákati «опирається, протистоїть; упирається» | давньоіндійська |
stāl | давньоісландська |
stẹhli | давньонижньонімецька |
staal | датська |
staal | нижньонімецька |
Stahl «сталь; різець» | нововерхньонімецька |
stal (з XV ст.) | польська |
stati | праслов’янська |
сталь | російська |
stahel «сталь» | середньоверхньнімецька |
stāl | середньоверхньнімецька |
stāl | середньонижньонімецька |
ста́ти | українська |
stakaz «призначений; встановлений» | умбрська |
stål | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України