STATUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
аероста́т
запозичення з французької мови;
фр. aérostat утворено з гр. ἀερο- від ἀήρ «повітря» неясного походження (припущення про зв’язок з гр. ἄημι, спорідненим із псл. vějati, укр. ві́яти –Boisacq 17– малоймовірне) і στατός «той, що стоить», пов’язаного з;
στημι «ставлю, стою» і спорідненого з лат. status «поставлений», дінд. sthitá;
h «той, що стоїть», псл. stati, укр. ста́ти;
р. аэроста́т, бр. аэроста́т, п. ч. слц. aerostat, болг. аероста́т, схв. ȁеростāт, слн. aerostát;
Фонетичні та словотвірні варіанти
аероста́тика
аероста́тник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
аэроста́т | білоруська |
аероста́т | болгарська |
ἀερο- від ἀήρ «повітря» | грецька |
sthitá | давньоіндійська |
status «поставлений» | латинська |
aerostat | польська |
stati | праслов’янська |
аэроста́т | російська |
ȁеростāт | сербохорватська |
aerostat | словацька |
aerostát | словенська |
ста́ти | українська |
aérostat | французька |
aerostat | чеська |
στατός «той, що стоить» | ? |
στημι «ставлю, стою» | ? |
h «той, що стоїть» | ? |
реоста́т «прилад для регулювання напруги в електричному колі»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Rheostát, фр. réostat, англ. rheostat утворено на основі гр. ῥέω «течу», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravа̀ «потік», псл. *sruja «тс.», укр. струя́, о́стрів, і στατός «стоячий, нерухомий», пов’язаного з ἵστημι «стою, ставлю», спорідненим з лат. sto «стою», status «встановлений, призначений», псл. stati, укр. ста́ти;
р. болг. реоста́т, бр. рэаста́т, п. ч. слц. вл. reostat, схв. рео̀стāт, слн. reostát;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rheostat | англійська |
рэаста́т | білоруська |
реоста́т | болгарська |
reostat | верхньолужицька |
ῥέω «течу» | грецька |
στατός «стоячий, нерухомий» | грецька |
ἵστημι «стою, ставлю» | грецька |
srávati «тече» | давньоіндійська |
sto «стою» | латинська |
status «встановлений, призначений» | латинська |
sravа̀ «потік» | литовська |
Rheostát | німецька |
reostat | польська |
*sruja «тс.» | праслов’янська |
stati | праслов’янська |
реоста́т | російська |
рео̀стāт | сербохорватська |
reostat | словацька |
reostát | словенська |
струя́ | українська |
ста́ти | українська |
о́стрів | українська |
réostat | французька |
reostat | чеська |
стати́стика «облік масових явищ; наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ»
нім. Statístik «статистика» (букв. «державознавство») утворене в 1748 р. статистиком Г. Ахенвалем (G. Achenwall, 1719–1772) на основі нлат. statisticum як другого компонента словосполучення collegium statisticum «корпорація, що займається статистикою (державознавством, державним обліком)», пов’язаного з лат. status «стан, громадянський стан; забезпеченість, добробут», що зводиться до дієслова stāre «стояти; бути, знаходитися», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
запозичення з німецької мови;
р. болг. м. стати́стика, бр. статы́стыка, п. statystyka, ч. вл. statistika, слц. štatistika, схв. статѝстика, слн. statístika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стати́стик
статисти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
статы́стыка | білоруська |
стати́стика | болгарська |
statistika | верхньолужицька |
status «стан, громадянський стан; забезпеченість, добробут» | латинська |
stāre «стояти; бути, знаходитися» | латинська |
стати́стика | македонська |
Statístik «статистика» (букв. «державознавство») | німецька |
statisticum «корпорація, що займається статистикою (державознавством, державним обліком)» | новолатинська |
statystyka | польська |
stati | праслов’янська |
стати́стика | російська |
статѝстика | сербохорватська |
štatistika | словацька |
statístika | словенська |
ста́ти | українська |
statistika | чеська |
ста́тус «правове становище; певний стан чогось»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Státus «стан, становище», фр. англ. status походять від лат. status «стан, становище; громадянський стан, звання, суспільний ступінь», пов’язаного з stāre «стояти», спорідненим з псл. stati, укр. ста́ти;
р. бр. м. схв. ста́тус, п. ч. status, слц. status, štatus, слн. státus;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
status | англійська |
ста́тус | білоруська |
status «стан, становище; громадянський стан, звання, суспільний ступінь» | латинська |
stāre «стояти» | латинська |
ста́тус | македонська |
Státus «стан, становище» | німецька |
status | польська |
stati | праслов’янська |
ста́тус | російська |
ста́тус | сербохорватська |
status | словацька |
štatus | словацька |
státus | словенська |
ста́ти | українська |
status | французька |
status | чеська |
штат «cклад працівників (певної установи); адміністративна одиниця»
запозиченe з німецької мови (через російське посередництво);
н. Staat «держава; (заст.) кошторис, бюджет» (свн. stât) походить від слат. status «стан, становище»;
р. штат, стат, бр. штат «тс.», ч. stát «штат, держава», слц. štát, вл. нл. stat «тс.», болг. щат «штат (склад працівників, адміністративна одиниця)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зашта́т
(у виразі звільни́ти в зашта́т)
зашта́тний
позашта́тний
шта́тський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
штат «тс.» | білоруська |
щат «штат (склад працівників, адміністративна одиниця)» | болгарська |
stat «тс.» | верхньолужицька |
stat «тс.» | нижньолужицька |
Staat «держава; (заст.) кошторис, бюджет» (свн. stât) | німецька |
штат | російська |
стат | російська |
stât | середньоверхньнімецька |
status «стан, становище» | середньолатинська |
štát | словацька |
stát «штат, держава» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України