STATUS — ЕТИМОЛОГІЯ

аероста́т

запозичення з французької мови;
фр. aérostat утворено з гр. ἀερο- від ἀήρ «повітря» неясного походження (припущення про зв’язок з гр. ἄημι, спорідненим із псл. vějati, укр. ві́яти –Boisacq 17– малоймовірне) і στατός «той, що стоить», пов’язаного з;
στημι «ставлю, стою» і спорідненого з лат. status «поставлений», дінд. sthitá;
h «той, що стоїть», псл. stati, укр. ста́ти;
р. аэроста́т, бр. аэроста́т, п. ч. слц. aerostat, болг. аероста́т, схв. ȁеростāт, слн. aerostát;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аероста́тика
аероста́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
аэроста́т білоруська
аероста́т болгарська
ἀερο- від ἀήρ «повітря» грецька
sthitá давньоіндійська
status «поставлений» латинська
aerostat польська
stati праслов’янська
аэроста́т російська
ȁеростāт сербохорватська
aerostat словацька
aerostát словенська
ста́ти українська
aérostat французька
aerostat чеська
στατός «той, що стоить» ?
στημι «ставлю, стою» ?
h «той, що стоїть» ?

реоста́т «прилад для регулювання напруги в електричному колі»

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Rheostát, фр. réostat, англ. rheostat утворено на основі гр. ῥέω «течу», спорідненого з дінд. srávati «тече», лит. sravа̀ «потік», псл. *sruja «тс.», укр. струя́, о́стрів, і στατός «стоячий, нерухомий», пов’язаного з ἵστημι «стою, ставлю», спорідненим з лат. sto «стою», status «встановлений, призначений», псл. stati, укр. ста́ти;
р. болг. реоста́т, бр. рэаста́т, п. ч. слц. вл. reostat, схв. рео̀стāт, слн. reostát;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rheostat англійська
рэаста́т білоруська
реоста́т болгарська
reostat верхньолужицька
ῥέω «течу» грецька
στατός «стоячий, нерухомий» грецька
ἵστημι «стою, ставлю» грецька
srávati «тече» давньоіндійська
sto «стою» латинська
status «встановлений, призначений» латинська
sravа̀ «потік» литовська
Rheostát німецька
reostat польська
*sruja «тс.» праслов’янська
stati праслов’янська
реоста́т російська
рео̀стāт сербохорватська
reostat словацька
reostát словенська
струя́ українська
ста́ти українська
о́стрів українська
réostat французька
reostat чеська

стати́стика «облік масових явищ; наука, що вивчає кількісну сторону масових явищ»

нім. Statístik «статистика» (букв. «державознавство») утворене в 1748 р. статистиком Г. Ахенвалем (G. Achenwall, 1719–1772) на основі нлат. statisticum як другого компонента словосполучення collegium statisticum «корпорація, що займається статистикою (державознавством, державним обліком)», пов’язаного з лат. status «стан, громадянський стан; забезпеченість, добробут», що зводиться до дієслова stāre «стояти; бути, знаходитися», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
запозичення з німецької мови;
р. болг. м. стати́стика, бр. статы́стыка, п. statystyka, ч. вл. statistika, слц. štatistika, схв. статѝстика, слн. statístika;
Фонетичні та словотвірні варіанти

стати́стик
статисти́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
статы́стыка білоруська
стати́стика болгарська
statistika верхньолужицька
status «стан, громадянський стан; забезпеченість, добробут» латинська
stāre «стояти; бути, знаходитися» латинська
стати́стика македонська
Statístik «статистика» (букв. «державознавство») німецька
statisticum «корпорація, що займається статистикою (державознавством, державним обліком)» новолатинська
statystyka польська
stati праслов’янська
стати́стика російська
статѝстика сербохорватська
štatistika словацька
statístika словенська
ста́ти українська
statistika чеська

ста́тус «правове становище; певний стан чогось»

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Státus «стан, становище», фр. англ. status походять від лат. status «стан, становище; громадянський стан, звання, суспільний ступінь», пов’язаного з stāre «стояти», спорідненим з псл. stati, укр. ста́ти;
р. бр. м. схв. ста́тус, п. ч. status, слц. status, štatus, слн. státus;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
status англійська
ста́тус білоруська
status «стан, становище; громадянський стан, звання, суспільний ступінь» латинська
stāre «стояти» латинська
ста́тус македонська
Státus «стан, становище» німецька
status польська
stati праслов’янська
ста́тус російська
ста́тус сербохорватська
status словацька
štatus словацька
státus словенська
ста́ти українська
status французька
status чеська

штат «cклад працівників (певної установи); адміністративна одиниця»

запозиченe з німецької мови (через російське посередництво);
н. Staat «держава; (заст.) кошторис, бюджет» (свн. stât) походить від слат. status «стан, становище»;
р. штат, стат, бр. штат «тс.», ч. stát «штат, держава», слц. štát, вл. нл. stat «тс.», болг. щат «штат (склад працівників, адміністративна одиниця)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зашта́т (у виразі звільни́ти в зашта́т)
зашта́тний
позашта́тний
шта́тський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
штат «тс.» білоруська
щат «штат (склад працівників, адміністративна одиниця)» болгарська
stat «тс.» верхньолужицька
stat «тс.» нижньолужицька
Staat «держава; (заст.) кошторис, бюджет» (свн. stât) німецька
штат російська
стат російська
stât середньоверхньнімецька
status «стан, становище» середньолатинська
štát словацька
stát «штат, держава» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України