STANCE — ЕТИМОЛОГІЯ

через російське посередництво запозичено з французької мови;

фр. stance «станс, строфа», як і англ. stanza «тс.», нім. Stánze «станси», виводиться від іт. stanza «строфа; кімната», що походить від слат. stantia «місцеперебування, житло», пов’язаного з лат. stans (род. в. stantis), дієприкметником від stāre «стояти», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;

італійське слово пояснюється як калька ар. bait «вірш», первісно «дім, кімната»;

р. бр. станс, (мн.) ста́нсы, п. слц. stancа, ч. stance, болг. ста́нса, схв. ста̑нца, слн. stánca;

загальноприйнятої етимології не має;

виводиться від іт. stanza (stanzia) «кімната, житло», нар.-лат. *stantia (Смирнов 281; Matzenauer 312; Brückner 513; Kopaliński 913; Sł. wyr. obcych 699), від. лат. statiō «стояння, стоянка, зупинка», пов’язаного з дієсловом stāre «стояти» (СІС 786; ССРЛЯ 14, 736; РЧДБЕ 686), або розглядається як результат видозміни запозиченого п. stacja «станція; квартира», що походить від лат. statiō «стоянка; зупинка» (Онышкевич Исслед. п. яз. 249; Фасмер–Трубачев 746; Цыганенко 449–450; Sławski JP 38/3, 229; Pisani Paideia 1956, 9/4–5, 306);

р. болг. ста́нция, бр. ста́нцыя, п. заст. stancja «квартира; мешкання для подорожніх» (з XVII ст.), ст. stánca (XVII ст.), ч. заст. stanc, stance;