STAMP — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
сту́па
псл. *stǫpa «ступа; товкач, макогін»;
очевидно, давнє запозичення з германських мов;
зіставляється з снн. stampe «трамбівка», дангл. stampe «ступа», днн. stamp «знаряддя для товчення», двн. stampf «тс.», пов’язаними з снн. снідерл. stampen «розчавлювати, роздавлювати», дангл. stempan «товкти у ступі», двн. stam(p)fōn, дісл. stappa «бити, товкти» (‹*stampa), франк. ст. *stampōn;
іє. *stemp-/(s)temb-/stembh-;
недостатньо об´рунтоване твердження (Преобр. II 408; Младенов 615, 616; Machek ESJČ 579–580) про власне слов’янське походження;
р. бр. сту́па, др. ступа, п. stępa, ч. stoupa, ст. stúpa, слц. вл. нл. stupa, полаб. stǫ̇po, болг. стъ́па, схв. сту̏па «масничка; ступа», слн. stópa «ступа»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ступа́р
«сукновал; [водяна сукновальня]»
сту́патень
«частина ступи»
ступерна́к
«товкач»
сту́пи
«пристрій, у якому б’ють вовну»
(мн.)
ступи́р
«товкач»
сту́пі́р
«тс.»
сту́пка
ступни́к
«сукновальня, пересувна сукновальня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сту́па | білоруська |
стъ́па | болгарська |
stupa | верхньолужицька |
stampe «ступа» | давньоанглійська |
stempan «товкти у ступі» | давньоанглійська |
stampf «тс.» | давньоверхньонімецька |
stam(p)fōn | давньоверхньонімецька |
stappa «бити, товкти» (‹*stampa) | давньоісландська |
stamp «знаряддя для товчення» | давньонижньонімецька |
ступа | давньоруська |
*stemp-/(s)temb-/stembh- | індоєвропейська |
stupa | нижньолужицька |
stǫ̇po | полабська |
stępa | польська |
*stǫpa «ступа; товкач, макогін» | праслов’янська |
сту́па | російська |
па «масничка; ступа» | сербохорватська |
stampe «трамбівка» | середньонижньонімецька |
stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонижньонімецька |
stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонідерландська |
stupa | словацька |
stópa «ступа» | словенська |
*stampōn | франкська |
stoupa | чеська |
*stampōn | ? |
stúpa | ? |
штамп «інструмент для обробки заготовок тиском; металева форма із заглибленням або рельєфним зображенням тексту малюнка; печатка; напис на кресленні; (перен.) шаблон»
іт. stampa «відтиск, відбиток; гравюра; друк» пов’язане зі stampare «друкувати, штампувати», запозиченим від давньофранкського *stampōn «товкти», н. stampfen «тс.», які споріднені з псл. stǫpati, укр. ступа́ти;
запозичене за посередництвом німецької мови (н. Stamp «штамп») з італійської;
р. бр. штамп, п. sztampa «штамп», болг. щампа, м. (заст.) штампа «відтиск, відбиток на папері; візерунок на тканині», схв. шта̑мпа «друк, преса», слн. štampa «друк, преса; друкування; щось надруковане»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штампо́в-ка
штампува́льний
штампува́льник
штампува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
штамп | білоруська |
щампа | болгарська |
*stampōn «товкти» | давньофризька |
stampa «відтиск, відбиток; гравюра; друк» | італійська |
stampare «друкувати, штампувати» | італійська |
штампа «відтиск, відбиток на папері; візерунок на тканині» (заст.) | македонська |
stampfen «тс.» | німецька |
Stamp «штамп» | німецька |
sztampa «штамп» | польська |
stǫpati | праслов’янська |
штамп | російська |
шта̑мпа «друк, преса» | сербохорватська |
štampa «друк, преса; друкування; щось надруковане» | словенська |
ступа́ти | українська |
ште́мпель «інструмент, яким ставлять печатку; [гербова марка]»
запозичення з німецької мови;
н. Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» походить від снн. нн. stempel «тс.», утвореного від снн. stampen «товкти, трамбувати», що споріднене з н. stampfen, англ. stamp, дісл. stappa (‹ *stampa), норв. stappa, stampa, а також із гр. στέμβω «топчу»;
р. ште́мпель, (заст.) сте́мпель, бр. штэ́мпель, п. stempel «штемпель, штамп; шомпол», ч. (розм.) stempl, слц. (розм., заст.) štempel’, болг. ще́мпел, м. штембил, слн. (розм.) štȇmpelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сте́мпель
«штемпель»
стемплюва́ти
«штемпелювати»
штампльо́ваний
«штемпельований, таврований»
штемпелюва́льний
штемпелюва́ти
штемплюва́-ти
«штемпелювати; таврувати»
штемпля́рня
«штампувальний прес»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stamp | англійська |
штэ́мпель | білоруська |
ще́мпел | болгарська |
στέμβω «топчу» | грецька |
stappa (‹ *stampa) | давньоісландська |
*stampa | давньоісландська |
штембил | македонська |
stempel «тс.» | нижньонімецька |
Stempel «штемпель, печатка; тавро; штамп» | німецька |
stampfen | німецька |
stappa | норвезька |
stampa | норвезька |
stempel «штемпель, штамп; шомпол» | польська |
ште́мпель (заст.) | російська |
сте́мпель | російська |
stempel «тс.» | середньонижньонімецька |
stampen «товкти, трамбувати» | середньонижньонімецька |
štempel' (розм., заст.) | словацька |
štȇmpelj (розм.) | словенська |
stempl (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України