STALL — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
машталі́р «візник» (заст.)
через посередництво польської і чеської мов запозичено з німецької;
свн. ma(h)rstal «стайня» складається з основ іменників marah «кінь», до якого зводиться й укр. ма́ршал, і stall «стайня», спорідненого з дангл. steall «становище; стайня», англ. stall «стоянка, місце перебування; стайня», дат. stald «стайня», гр. στέλλω «шикую; готую», прус. stallit «стояти»;
п. masztalerz «конюх», masztarnia «стайня», ч. заст. maštalíř, maštaléř (‹marštalér) «конюх», ст. maštale «стайня, конюшня», marštal(e), слц. maštal’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
машталиро́вати
«бути візником»
машталіренко
«син візника»
машталірівна
«дочка візника»
машталі́рка
«дружина візника»
машта́льня
«стайня»
машта́рня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stall «стоянка, місце перебування; стайня» | англійська |
στέλλω «шикую; готую» | грецька |
steall «становище; стайня» | давньоанглійська |
stald «стайня» | датська |
masztalerz «конюх»«стайня» | польська |
masztarnia «конюх»«стайня» | польська |
stallit «стояти» | прусська |
ma(h)rstal «стайня» | середньоверхньнімецька |
maštal' «тс.» | словацька |
ма́ршал | українська |
maštalíř «конюх» (‹marštalér) | чеська |
maštaléř «конюх» (‹marštalér) | чеська |
marah «кінь» | ? |
stall «стайня» | ? |
maštalíř «конюх» (‹marštalér) | ? |
maštaléř «конюх» (‹marštalér) | ? |
maštale «стайня, конюшня» | ? |
marštal(e) «стайня, конюшня» | ? |
п'єдеста́л
запозичення з французької мови;
фр. piédestal «п’єдестал, підніжжя» походить від іт. piedistallo «тс., підставка», що є результатом злиття виразу ріè di stallo, який складається зі слів ріе(de) (‹ лат. рēs (зн. в. pedem)) «нога», di (‹ лат. dē) «від; для» та stallo «крісло, місце» германського походження;
пор. двн. stall «стійло, стайня; стояння», нвн. Stall «стайня», англ. stall «крісло; стійло», споріднені з дінд. sthálati «стоїть міцно», гр. στέλλω «шикую; впорядковую», прус. stallīt «стояти», псл. stati, укр. ста́ти;
р. пьедеста́л, бр. п’едэста́л, п. piedestał, ч. piedestal, слц. слн. piedestál, болг. м. пиедеста́л, схв. пиjедèстāл;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
stall «крісло; стійло» | англійська |
п'едэста́л | білоруська |
пиедеста́л | болгарська |
στέλλω «шикую; впорядковую» | грецька |
stall «стійло, стайня; стояння» | давньоверхньонімецька |
sthálati «стоїть міцно» | давньоіндійська |
piedistallo «тс., підставка» | італійська |
ріе(de) | італійська |
dē | італійська |
рēs | латинська |
stallo | латинська |
пиедеста́л | македонська |
Stall «стайня» | нововерхньонімецька |
piedestał | польська |
stati | праслов’янська |
stallīt «стояти» | прусська |
пьедеста́л | російська |
пиjедèстāл | сербохорватська |
piedestál | словацька |
piedestál | словенська |
ста́ти | українська |
piédestal «п’єдестал, підніжжя» | французька |
piedestal | чеська |
шталме́йстер «головний конюх; один із придворних чинів у царській Росії; режисер манежу, що веде циркову програму» (заст.)
запозичене з німецької мови через російське посередництво;
н. Stallmeister – складне слово, утворене від Stall «стайня; хлів» (‹ двн. stal(l) «тс.»), спорідненого з гр. στέλλω «шикую (до бою), споряджаю, готую», прус. stallīt «стояти», і Meister «майстер»;
р. шталме́йстер, бр. шталма́йстар, болг. ща́лмайстор;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шталма́йстар | білоруська |
ща́лмайстор | болгарська |
στέλλω «шикую (до бою), споряджаю, готую» | грецька |
stal(l) «тс.» | давньоверхньонімецька |
Stallmeister | німецька |
Stall «стайня; хлів» (‹ двн. stal(l) | німецька |
Meister «майстер» | німецька |
stallīt «стояти» | прусська |
шталме́йстер | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України