STÜCK — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Hálstuch «нашийна хустка» або Hálsstück «річ для шиї» утворене з основ іменників Hals «шия», спорідненого з двн. днн. гот. hals, дангл. heals, лат. collus (‹ colsus) «тс.», і Tuch «хустка», спорідненого з двн. tuoh, днн. дфриз. dōk, гол. doek, або Stück «кусок; штука»;

р. бр. га́лстук, п. halsztuk «краватка, нашийник»;

н. Kúnststück «фокус, трюк; (початково) твір мистецтва», є складним утворенням з іменників Kunst «мистецтво, майстерність, уміння» і Stück «шматок; штука; п’єса»;

запозичене, очевидно, через російське посередництво, з німецької мови;

р. кунштю́к, заст. кунстштюк;

запозичення з німецької мови;

нім. Múndstück «тс.» складається з основ іменників Mund «рот», спорідненого з гот. munþ, дангл. mūđ, дісл. munnr «тс.», лат. mando «жую, кусаю», гр. μάϑυιαι «щелепи», і Stück «кусень, шматок»;

р. мундшту́к, [мушту́к], бр. мушту́к, п. munsztuk, заст. musztuk, болр. му́ндщук, м. муштикла, схв. мỳндштик;

н. Frühstück «сніданок» є складним словом, утвореним з прикметника (прислівника) früh «ранній, рано» (свн. vruo, vrüe(je), двн. fruo), спорідненого з гр. πρωḯ, πρώїος, дінд. prātár «рано, вранці», іє. *pro-, та іменника Stück «кусок, шматок, штука»;

запозичення з німецької мови;

р. фри́штик, фри́штык, [фры́щик], слц. frištik, fruštik, схв. фру̏штик;

запозичене з німецької мови, можливо, частково за посередництвом польської;

свн. stücke (‹ двн. stucki) «штука, шматок; п’єса» споріднене з днн. stukki, н. Stück, снідерл. stuc(ke), дангл. stycce, дісл. stykki, лит. stū́gti «здійматися вгору», stùngis «держак ножа», дінд. tu(ñ)játi «відтискує, штовхає»;

свн. stücke пов’язане також із свн. двн. нвн. Stock «палиця»;

обидва слова первісно означали «щось відрубaне»;

р. шту́ка «річ; частина чогось; витівка», бр. шту́ка «тс.; [п’єса]», п. sztuka «штука; п’єса; фокус; мистецтво», ч. (розм.) štuka «штукатурна ліпна прикраса», слц. štuka «тс.», вл. štuka «штука, шматок», štucka «вірш, тур (танцю); шибеник», нл. štuka «штука, шматок; міра ниток; витівка; наклепник, мерзотник», stucka «пісня»;

запозичення з італійської мови;

іт. stuccatóre «штукатур» походить від stucco «гіпс; алебастр; штукатурка», що пов’язується з лангобард. stuhhi «кора, кірка; шар (фарби, штукатурки тощо); штука, шматок», спорідненим із двн. stucki «тс.», н. Stück «штука; шматок, частина»;

р. штукату́р «тс.», п. sztukator «ліпник; (заст.) штукатур», sztukаtura «прикраса зі штукатурки», ч. štukatér «ліпник», слц. štukatér «ліпник; штукатур», слн. štukatêr «тс.»;