SPUD — ЕТИМОЛОГІЯ
спуд «потайник, схованка, сховище» (заст.)
можливо, псл. [spǫdъ];
найбільш імовірним здається давнє походження від герм. *spann із субституцією довгого герм. -nn сполученням -nd у слов’янських мовах;
пор. снн. span, -nnes «дерев’яне відро, міра рідких і сипких тіл», дісл. spánn, дат. spand «відро», пов’язані з нвн. spinnen «плести», спорідненим з псл. pęti, pьnǫ «п’ясти, пну» (Matzenauer 77; Persson Beitr. 413–414, 588; Petersson KZ 47, 270);
р. спуд «тс.», др. спудъ «посудина; міра збіжжя», п. ст. spąd, szpąd «тс.», ч. ст. spoud «корець (міра сипких тіл)», схв. spud, слн. [spọ̑d] «відро», стсл. спѫдъ;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *spann | германські |
| spánn | давньоісландська |
| спудъ «посудина; міра збіжжя» | давньоруська |
| spand «відро» | датська |
| spinnen «плести» | нововерхньонімецька |
| spąd «тс.» | польська |
| szpąd «тс.» | польська |
| spǫdъ | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pьnǫ «п’ясти, пну» | праслов’янська |
| спуд «тс.» | російська |
| spud | сербохорватська |
| span | середньонижньонімецька |
| -nnes «дерев’яне відро, міра рідких і сипких тіл» | середньонижньонімецька |
| spọ̑d «відро» | словенська |
| спѫдъ | старослов’янська |
| spoud «корець (міра сипких тіл)» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України