SPRINT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
спринт
нове запозичення з англійської мови;
англ. sprint «спринт; біг на швидкість» пов’язане з дієсловом sprint «бігти щодуху», сангл. sprenten «бігти; стрибати, скакати», що виводиться від дісл. spretta (‹*sprintan) «скакати, стрибати або бігати» (пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися»);
р. болг. м. спринт, бр. спрынт, п. ч. sprint, слц. šprint, схв. спри̏нт, слн. sprínt, šprínt;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sprint «спринт; біг на швидкість» | англійська |
sprint «бігти щодуху» | англійська |
спрынт | білоруська |
спринт | болгарська |
spretta «скакати, стрибати або бігати» (‹*sprintan)(пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися») | давньоісландська |
*sprintan | давньоісландська |
спринт | македонська |
sprint | польська |
спринт | російська |
спри̏нт | сербохорватська |
sprenten «бігти; стрибати, скакати» | середньоанглійська |
šprint | словацька |
sprínt | словенська |
šprínt | словенська |
sprint | чеська |
sprіtta | шведська |
прут
псл. prǫtъ «гілка, пагін», очевидно, пов’язане з prǫdъ «течія», prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти»);
споріднене з англ. sprint «бігти щодуху», дісл. spretta «підскакувати, пускати паростки», свн. sprenzen «бризкати»;
менш обґрунтованими є пов’язання з р. пря́тать «ховати» (Brückner 436; Трубачев LP 8, 242) або пры́ткий «прудкий», укр. прудки́й, п. prędki «тс.» (Преобр. ІІ 139; Brückner 436–437);
р. бр. прут, др. прутъ «прут, гілка», п. pręt, ч. вл. prut, слц. prút, нл. pšut, полаб. prǫt, болг. прът, схв. пру̑т, слн. prót, стсл. прѫтъ «(вербова) гілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запопру́та
«тс.»
запру́та
«палиця в плетеному тині; палиця для стягання зв’язаного»
підпру́ток
«скріпа для розірваної коси»
попру́тити
«закрутити ланцюг довкола вантажу»
попру́тка
«закрутка (у пилці); клямка»
при́прут
«палиця для стягання зв’язаного; палиця в плетеному тині»
припру́тє
«тс.»
пру́тик
«малий прут; [вид мережки]»
прутикува́ти
«шити прутик (мережку)»
прути́на
прути́стий
«гіллястий»
прути́ти
«заплітати дірку в тині»
прутни́к
«погонич»
прутни́чити
«бути погоничем»
прутня́стий
«тс.»
пруто́к
«ніжка листа або плоду»
пру́ття
пру́тчик
«прутик»
пру́тяни́й
«виготовлений з пруття»
спру́тити
«скорчити (кінцівку)»
спрутну́тися
«упертися, пручнутися»
(ногами)] Нед
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sprint «бігти щодуху» | англійська |
прут | білоруська |
прът | болгарська |
prut | верхньолужицька |
spretta «підскакувати, пускати паростки» | давньоісландська |
прутъ «прут, гілка» | давньоруська |
pšut | нижньолужицька |
prǫt | полабська |
prędki «тс.» | польська |
pręt | польська |
prǫtъ «гілка, пагін» | праслов’янська |
prǫdъ «течія» | праслов’янська |
prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти») | праслов’янська |
побе́г | російська |
побе́г | російська |
пря́тать «ховати» | російська |
пры́ткий «прудкий» | російська |
прут | російська |
пру̑т | сербохорватська |
sprenzen «бризкати» | середньоверхньнімецька |
prút | словацька |
prót | словенська |
прѫтъ «(вербова) гілка» | старослов’янська |
прудки́й | українська |
prut | чеська |
пря́да́ти «стрибати»
псл. prędati «кидатися, стрибати, скакати», пов’язане чергуванням голосних з prǫdъ «течія»;
споріднене з дісл. spretta «пробиватися, лопатися», sprat «тс.», англ. sprint «бігти; гребти щодуху», свн. sprenzen «рвати, бризкати»;
р. пря́дать «стрибати», бр. [пра́нуць] «кинути», схв. пре̏дати «боятися», пре̏нути се «прокинутися (зі сну)», слн. oprêsti «перекинутися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пря́нути
«кинути»
спрянути
«зникнути»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
sprint «бігти; гребти щодуху» | англійська |
пра́нуць «кинути» | білоруська |
spretta «пробиватися, лопатися» | давньоісландська |
sprat «тс.» | давньоісландська |
prędati «кидатися, стрибати, скакати» | праслов’янська |
prǫdъ «течія» | праслов’янська |
пря́дать «стрибати» | російська |
пре̏дати «боятися» | сербохорватська |
пре̏нути се «прокинутися (зі сну)» | сербохорватська |
sprenzen «рвати, бризкати» | середньоверхньнімецька |
oprêsti «перекинутися» | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України