SPRINT — ЕТИМОЛОГІЯ

спринт

нове запозичення з англійської мови;
англ. sprint «спринт; біг на швидкість» пов’язане з дієсловом sprint «бігти щодуху», сангл. sprenten «бігти; стрибати, скакати», що виводиться від дісл. spretta (‹*sprintan) «скакати, стрибати або бігати» (пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися»);
р. болг. м. спринт, бр. спрынт, п. ч. sprint, слц. šprint, схв. спри̏нт, слн. sprínt, šprínt;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprint «спринт; біг на швидкість» англійська
sprint «бігти щодуху» англійська
спрынт білоруська
спринт болгарська
spretta «скакати, стрибати або бігати» (‹*sprintan)(пор. шв. sprіtta «стрибати, скакати; кинутися») давньоісландська
*sprintan давньоісландська
спринт македонська
sprint польська
спринт російська
спри̏нт сербохорватська
sprenten «бігти; стрибати, скакати» середньоанглійська
šprint словацька
sprínt словенська
šprínt словенська
sprint чеська
sprіtta шведська

прут

псл. prǫtъ «гілка, пагін», очевидно, пов’язане з prǫdъ «течія», prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти»);
споріднене з англ. sprint «бігти щодуху», дісл. spretta «підскакувати, пускати паростки», свн. sprenzen «бризкати»;
менш обґрунтованими є пов’язання з р. пря́тать «ховати» (Brückner 436; Трубачев LP 8, 242) або пры́ткий «прудкий», укр. прудки́й, п. prędki «тс.» (Преобр. ІІ 139; Brückner 436–437);
р. бр. прут, др. прутъ «прут, гілка», п. pręt, ч. вл. prut, слц. prút, нл. pšut, полаб. prǫt, болг. прът, схв. пру̑т, слн. prót, стсл. прѫтъ «(вербова) гілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запопру́та «тс.»
запру́та «палиця в плетеному тині; палиця для стягання зв’язаного»
підпру́ток «скріпа для розірваної коси»
попру́тити «закрутити ланцюг довкола вантажу»
попру́тка «закрутка (у пилці); клямка»
при́прут «палиця для стягання зв’язаного; палиця в плетеному тині»
припру́тє «тс.»
пру́тик «малий прут; [вид мережки]»
прутикува́ти «шити прутик (мережку)»
прути́на
прути́стий «гіллястий»
прути́ти «заплітати дірку в тині»
прутни́к «погонич»
прутни́чити «бути погоничем»
прутня́стий «тс.»
пруто́к «ніжка листа або плоду»
пру́ття
пру́тчик «прутик»
пру́тяни́й «виготовлений з пруття»
спру́тити «скорчити (кінцівку)»
спрутну́тися «упертися, пручнутися» (ногами)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprint «бігти щодуху» англійська
прут білоруська
прът болгарська
prut верхньолужицька
spretta «підскакувати, пускати паростки» давньоісландська
прутъ «прут, гілка» давньоруська
pšut нижньолужицька
prǫt полабська
prędki «тс.» польська
pręt польська
prǫtъ «гілка, пагін» праслов’янська
prǫdъ «течія» праслов’янська
prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти») праслов’янська
побе́г російська
побе́г російська
пря́тать «ховати» російська
пры́ткий «прудкий» російська
прут російська
пру̑т сербохорватська
sprenzen «бризкати» середньоверхньнімецька
prút словацька
prót словенська
прѫтъ «(вербова) гілка» старослов’янська
прудки́й українська
prut чеська

пря́да́ти «стрибати»

псл. prędati «кидатися, стрибати, скакати», пов’язане чергуванням голосних з prǫdъ «течія»;
споріднене з дісл. spretta «пробиватися, лопатися», sprat «тс.», англ. sprint «бігти; гребти щодуху», свн. sprenzen «рвати, бризкати»;
р. пря́дать «стрибати», бр. [пра́нуць] «кинути», схв. пре̏дати «боятися», пре̏нути се «прокинутися (зі сну)», слн. oprêsti «перекинутися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пря́нути «кинути»
спрянути «зникнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprint «бігти; гребти щодуху» англійська
пра́нуць «кинути» білоруська
spretta «пробиватися, лопатися» давньоісландська
sprat «тс.» давньоісландська
prędati «кидатися, стрибати, скакати» праслов’янська
prǫdъ «течія» праслов’янська
пря́дать «стрибати» російська
пре̏дати «боятися» сербохорватська
пре̏нути се «прокинутися (зі сну)» сербохорватська
sprenzen «рвати, бризкати» середньоверхньнімецька
oprêsti «перекинутися» словенська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України