SPIT — ЕТИМОЛОГІЯ

спис «холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку; мисливська зброя, рогатина; гімнастичний прилад»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. spisa «спис», (заст.) spis «тс.» походить від нім. Spiess «спис, піка; рожен», що продовжує свн. двн. spiӡ, споріднене з дангл. spitu «рожен», сангл. spite, spyte, англ. spit, снідерл. spit, spet, гол. spit «тс.» та з нім. spitz «гострий, шпилястий, кінчастий», двн. spizzi «тс.», генетично пов’язаними з іє. *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки також виводяться тох. A spin-ae «кілочок, гак», лат. spīna «терен; колючка; хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

спи́са «спис»
списи́ця «ратище піки»
спи́сник «воїн, озброєний списом» (іст.)
списува́тий «списоподібний»
спи́ся «тс.»
спі́са «остень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spit англійська
spit «тс.» голландська
spitu «рожен» давньоанглійська
spiӡ давньоверхньонімецька
spizzi «тс.» давньоверхньонімецька
*(s)pei- індоєвропейська
*(s)pi- «щось гостре» індоєвропейська
spīna «терен; колючка; хребет» латинська
Spiess «спис, піка; рожен» німецька
spitz «гострий, шпилястий, кінчастий» німецька
spisa «спис» польська
spis «тс.» польська
spite середньоанглійська
spyte середньоанглійська
spiӡ середньоверхньнімецька
spit середньонідерландська
spet середньонідерландська
spin-ae «кілочок, гак» тохарська А

шпіц «шпиль; гострий кінець»

запозичення з німецької мови;
н. Spitze, [Spitz] «шпиль; гострий кінець, вістря» пов’язане зі spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.»), спорідненим з дангл. spitu «рожен; спис», двн. spiӡ «рожен», шв. spett, норв. spit «тс.»;
р. шпиц «шпиль на будові», бр. шпіц, п. szpic, ч. špice, слц. (розм.) špic «вістря; шпиль», вл. нл. špica «тс.», болг. шпиц «гострий; подібний до шпиля», м. шпиц «шпиль; гострий», схв. špic, špȉca «тс.», слн. špíca «вістря; верховина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шпіц білоруська
шпиц «гострий; подібний до шпиля» болгарська
špica «тс.» верхньолужицька
spitu «рожен; спис» давньоанглійська
spiӡ «рожен» давньоверхньонімецька
spizzi «тс.» давньоверхньонімецька
шпиц «шпиль; гострий» македонська
špica «тс.» нижньолужицька
Spitze німецька
Spitz «шпиль; гострий кінець, вістря» німецька
spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.») німецька
spit «тс.» норвезька
szpic польська
шпиц «шпиль на будові» російська
špic «тс.» сербохорватська
špȉca «тс.» сербохорватська
špic «вістря; шпиль» (розм.) словацька
špíca «вістря; верховина» словенська
špice «вістря; шпиль» (розм.) чеська
spett шведська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України