SPIT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
спис «холодна зброя у вигляді гострого металевого наконечника на довгому держаку; мисливська зброя, рогатина; гімнастичний прилад»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. spisa «спис», (заст.) spis «тс.» походить від нім. Spiess «спис, піка; рожен», що продовжує свн. двн. spiӡ, споріднене з дангл. spitu «рожен», сангл. spite, spyte, англ. spit, снідерл. spit, spet, гол. spit «тс.» та з нім. spitz «гострий, шпилястий, кінчастий», двн. spizzi «тс.», генетично пов’язаними з іє. *(s)pei-, *(s)pi- «щось гостре», звідки також виводяться тох. A spin-ae «кілочок, гак», лат. spīna «терен; колючка; хребет»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спи́са
«спис»
списи́ця
«ратище піки»
спи́сник
«воїн, озброєний списом»
(іст.)
списува́тий
«списоподібний»
спи́ся
«тс.»
спі́са
«остень»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spit | англійська |
| spit «тс.» | голландська |
| spitu «рожен» | давньоанглійська |
| spiӡ | давньоверхньонімецька |
| spizzi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *(s)pei- | індоєвропейська |
| *(s)pi- «щось гостре» | індоєвропейська |
| spīna «терен; колючка; хребет» | латинська |
| Spiess «спис, піка; рожен» | німецька |
| spitz «гострий, шпилястий, кінчастий» | німецька |
| spisa «спис» | польська |
| spis «тс.» | польська |
| spite | середньоанглійська |
| spyte | середньоанглійська |
| spiӡ | середньоверхньнімецька |
| spit | середньонідерландська |
| spet | середньонідерландська |
| spin-ae «кілочок, гак» | тохарська А |
шпіц «шпиль; гострий кінець»
запозичення з німецької мови;
н. Spitze, [Spitz] «шпиль; гострий кінець, вістря» пов’язане зі spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.»), спорідненим з дангл. spitu «рожен; спис», двн. spiӡ «рожен», шв. spett, норв. spit «тс.»;
р. шпиц «шпиль на будові», бр. шпіц, п. szpic, ч. špice, слц. (розм.) špic «вістря; шпиль», вл. нл. špica «тс.», болг. шпиц «гострий; подібний до шпиля», м. шпиц «шпиль; гострий», схв. špic, špȉca «тс.», слн. špíca «вістря; верховина»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпіц | білоруська |
| шпиц «гострий; подібний до шпиля» | болгарська |
| špica «тс.» | верхньолужицька |
| spitu «рожен; спис» | давньоанглійська |
| spiӡ «рожен» | давньоверхньонімецька |
| spizzi «тс.» | давньоверхньонімецька |
| шпиц «шпиль; гострий» | македонська |
| špica «тс.» | нижньолужицька |
| Spitze | німецька |
| Spitz «шпиль; гострий кінець, вістря» | німецька |
| spitz «гострий» (‹ двн. spizzi «тс.») | німецька |
| spit «тс.» | норвезька |
| szpic | польська |
| шпиц «шпиль на будові» | російська |
| špic «тс.» | сербохорватська |
| špȉca «тс.» | сербохорватська |
| špic «вістря; шпиль» (розм.) | словацька |
| špíca «вістря; верховина» | словенська |
| špice «вістря; шпиль» (розм.) | чеська |
| spett | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України