SPEER — ЕТИМОЛОГІЯ
Спарта́к (чоловіче ім’я)
нове запозичення з латинської мови;
лат. Spartacus (ім’я славетного вождя повстання рабів у Стародавньому Римі, уродженця Фракії) походить від фрак. Σπάρταϰος «тс.», яке виводиться від σπαρ(α)- «спис», пов’язуваного з лат. sparus (sparum) «короткий спис», двн. днн. sper «спис», нвн. Speer «тс.»;
р. бр. болг. Спарта́к;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Спарта́к | білоруська |
| Спарта́к | болгарська |
| sper «спис» | давньоверхньонімецька |
| sper «спис» | давньонижньонімецька |
| Spartacus (ім’я славетного вождя повстання рабів у Стародавньому Римі, уродженця Фракії) | латинська |
| sparus «короткий спис» (sparum) | латинська |
| sparum | латинська |
| Speer «тс.» | нововерхньонімецька |
| Спарта́к | російська |
| Σπάρταϰος «тс.» | фракійська |
| σπαρ(α)- «спис» | фракійська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України