SPECK — ЕТИМОЛОГІЯ
шпик «сало»
запозичене з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);
н. Speck (свн. spёс), двн. spek «сало» споріднене з дангл. spic, дісл. spik, дінд. sphiuj-, sphigi «сідниця, стегно» і далі, можливо, із псл. spěti «дозрівати, достигати», укр. спі́ти;
р. шпик «свиняче сало», бр. шпік «кістковий мозок; (рідк.) сало», п. szpik, заст. śpik «кістковий мозок; жир», ч. špikovati «шпигувати», слц. špikovat’, вл. špikować «тс.», м. шпикува «шпигує»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпиг
«кістковий мозок»
шпигува́ти
«начиняти шпиком»
шпикова́ти
«змащувати чоботи чимось жирним»
(XVII ст.)
шпігува́ти
шпік
«тс.»
шпікува́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпік «кістковий мозок; (рідк.) сало» | білоруська |
| špikować «тс.» | верхньолужицька |
| spic | давньоанглійська |
| spek «сало» | давньоверхньонімецька |
| sphiuj- | давньоіндійська |
| sphigi «сідниця, стегно» | давньоіндійська |
| spik | давньоісландська |
| шпикува «шпигує» | македонська |
| Speck (свн. spёс) | німецька |
| szpik | польська |
| śpik «кістковий мозок; жир» (заст.) | польська |
| spěti «дозрівати, достигати» | праслов’янська |
| шпик «свиняче сало» | російська |
| spёс | середньоверхньнімецька |
| špikovat' | словацька |
| спі́ти | українська |
| špikovati «шпигувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України