SPEC — ЕТИМОЛОГІЯ
спец «представник інтелігентської професії (в СРСР перших років); спеціаліст»
запозичення з російської мови;
р. спец «спеціаліст, спец; майстер своєї справи» є результатом скорочення іменника специали́ст «фахівець, знавець» (з 1882 р.), очевидно, запозиченого з французької мови;
фр. spécialiste (з 1842 р.) виводиться від прикметника spécial «особливий, незвичайний», який походить від пізнього лат. spеciālis «особливий, своєрідний»;
бр. болг. м. спец, п. ч. spec;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спеці́вка
«спеціальний одяг для роботи на виробництві»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спец | білоруська |
| спец | болгарська |
| spеciālis «особливий, своєрідний» | латинська |
| спец | македонська |
| spécial | пізньолатинська |
| spécial | пізньолатинська |
| spec | польська |
| спец «спеціаліст, спец; майстер своєї справи» | російська |
| специали́ст «фахівець, знавець» (з 1882 р.) | російська |
| spécialiste «особливий, незвичайний» (з 1842 р.) | французька |
| spec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України