SPADE — ЕТИМОЛОГІЯ

портупе́я «ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку»

запозичено з французької мови, очевидно, частково через російське посередництво;
фр. porte-épée «тс.» утворено з віддієслівного компонента porte- «порт-» та іменника épée «шпага; меч», яке продовжує лат. spatha «широкий і довгий двосічний меч», що походить від гр. σπάϑη «широкий клинок; (текст.) бердо; широке стебло», спорідненого з днн. spado «лопата», дангл. spade, spadu, нвн. Spaten «тс.» і, можливо, пов’язаного з гр. σπάω «тягну, розтягую»;
р. портупе́я, бр. партупе́я, ч. portepé, розм. portupé, слц. слн. portepé, болг. портупе́й, схв. портѐпе̄;
Фонетичні та словотвірні варіанти

портепе́
портупей
Етимологічні відповідники

Слово Мова
партупе́я білоруська
портупе́й болгарська
σπάϑη «широкий клинок; (текст.) бердо; широке стебло» грецька
σπάω «тягну, розтягую» грецька
spade давньоанглійська
spadu давньоанглійська
spado «лопата» давньонижньонімецька
spatha «широкий і довгий двосічний меч» латинська
Spaten «тс.» нововерхньонімецька
портупе́я російська
портѐпе̄ сербохорватська
portepé словацька
portepé словенська
porte-épée «тс.» французька
porte- «порт-» французька
épée «шпага; меч» французька
portepé чеська

шпа́га «довга, гостра, кýлюча зброя»

запозичене з італійської мови, можливо, за російським і польським посередництвом;
іт. spada «шпaга; шабля» походить від пізньолат. spada, лат. spatha «широкий двосічний меч; ложечка, лопатка», запозиченого з грецької мови;
гр. σπάϑη «деталь ткацького верстата; широкий меч» споріднене з н. Spaten, дангл. spada, англ. spade «лопата» (‹ пгерм. *spaðan-);
р. шпа́га пов’язують (Фасмер IV 469) безпосередньо з п. szpada, причому формальне перетворення слова сталося, очевидно, уже на ґрунті російської мови;
р. бр. болг. м. шпа́га, п. szpada, ч. špáda, схв. шпа́га, шпа́да, слн. špada;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпа́да «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spade «лопата» (‹ пгерм. *spaðan-) англійська
шпа́га білоруська
шпа́га болгарська
σπάϑη «деталь ткацького верстата; широкий меч» грецька
spada давньоанглійська
spada «шпaга; шабля» італійська
spatha «широкий двосічний меч; ложечка, лопатка» латинська
шпа́га македонська
Spaten німецька
spada пізньолатинська
szpada польська
*spaðan- прагерманська
шпа́га російська
шпа́га сербохорватська
шпа́да сербохорватська
špada словенська
špáda чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України