SPADE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
портупе́я «ремінь, до якого пристібують холодну зброю, польову сумку»
запозичено з французької мови, очевидно, частково через російське посередництво;
фр. porte-épée «тс.» утворено з віддієслівного компонента porte- «порт-» та іменника épée «шпага; меч», яке продовжує лат. spatha «широкий і довгий двосічний меч», що походить від гр. σπάϑη «широкий клинок; (текст.) бердо; широке стебло», спорідненого з днн. spado «лопата», дангл. spade, spadu, нвн. Spaten «тс.» і, можливо, пов’язаного з гр. σπάω «тягну, розтягую»;
р. портупе́я, бр. партупе́я, ч. portepé, розм. portupé, слц. слн. portepé, болг. портупе́й, схв. портѐпе̄;
Фонетичні та словотвірні варіанти
портепе́
портупей
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
партупе́я | білоруська |
портупе́й | болгарська |
σπάϑη «широкий клинок; (текст.) бердо; широке стебло» | грецька |
σπάω «тягну, розтягую» | грецька |
spade | давньоанглійська |
spadu | давньоанглійська |
spado «лопата» | давньонижньонімецька |
spatha «широкий і довгий двосічний меч» | латинська |
Spaten «тс.» | нововерхньонімецька |
портупе́я | російська |
портѐпе̄ | сербохорватська |
portepé | словацька |
portepé | словенська |
porte-épée «тс.» | французька |
porte- «порт-» | французька |
épée «шпага; меч» | французька |
portepé | чеська |
шпа́га «довга, гостра, кýлюча зброя»
запозичене з італійської мови, можливо, за російським і польським посередництвом;
іт. spada «шпaга; шабля» походить від пізньолат. spada, лат. spatha «широкий двосічний меч; ложечка, лопатка», запозиченого з грецької мови;
гр. σπάϑη «деталь ткацького верстата; широкий меч» споріднене з н. Spaten, дангл. spada, англ. spade «лопата» (‹ пгерм. *spaðan-);
р. шпа́га пов’язують (Фасмер IV 469) безпосередньо з п. szpada, причому формальне перетворення слова сталося, очевидно, уже на ґрунті російської мови;
р. бр. болг. м. шпа́га, п. szpada, ч. špáda, схв. шпа́га, шпа́да, слн. špada;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпа́да
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
spade «лопата» (‹ пгерм. *spaðan-) | англійська |
шпа́га | білоруська |
шпа́га | болгарська |
σπάϑη «деталь ткацького верстата; широкий меч» | грецька |
spada | давньоанглійська |
spada «шпaга; шабля» | італійська |
spatha «широкий двосічний меч; ложечка, лопатка» | латинська |
шпа́га | македонська |
Spaten | німецька |
spada | пізньолатинська |
szpada | польська |
*spaðan- | прагерманська |
шпа́га | російська |
шпа́га | сербохорватська |
шпа́да | сербохорватська |
špada | словенська |
špáda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України