SOLIDUS — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
солда́т
очевидно, через російське посередництво запозичене із західноєвропейських мов;
нім. Soldát, гол. soldaat, фр. soldat походять від іт. soldato «солдат» (спочатку «який одержує жалування»), що пояснюється по-різному;
здебільшого тлумачиться первісно як дієприкметник від дієслова soldare «наймати, платити жалування», пов’язаного з іменником soldo «жалування; монета» (мн. soldi «гроші»), який виводиться від лат. solidus «солід, золота монета»;
розглядається також як продовження пізньолат. solidātus «який одержує жалування» (Klein 1469, 1470), лат. soldāre «наймати, платити жалування» (СІС 774);
менш імовірне виведення безпосередньо від soldo «монета, платня» (УРЕ 10, 298; Коваль 187; Преобр. ІІ 352; Skeat 500);
р. солда́т (з 1515), бр. салда́т, п. рідк. soldaki, ч. слн. soldát, болг. солда́т(ин), м. солдат(ин), схв. со̏лдāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посалда́тицце
«послужити в армії, засвоївши елементи російської мови»
салда́т
салдатва́
салдатня́
салда́тченко
солда́тик
«дитяча іграшка, яка зображає солдата»
солда́тисько
солда́тище
солда́тка
«дружина солдата, вдова солдата»
солдатня́
солда́тство
«солдатчина; (зб.) солдати»
(заст.)
солда́тчина
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
салда́т | білоруська |
солда́т(ин) | болгарська |
soldaat | голландська |
soldato «солдат» (спочатку «який одержує жалування») | італійська |
solidus «солід, золота монета» | латинська |
soldāre «наймати, платити жалування» | латинська |
солдат(ин) | македонська |
Soldát | німецька |
solidātus «який одержує жалування» | пізньолатинська |
soldaki | польська |
солда́т (з 1515) | російська |
со̏лдāт | сербохорватська |
soldát | словенська |
soldat | французька |
soldát | чеська |
soldare «наймати, платити жалування» | ? |
soldo «жалування; монета» (мн. soldi «гроші») | ? |
soldo «монета, платня» | ? |
soldaki | ? |
соліда́рний
запозичення із західноєвропейських мов;
фр. solidaire, нім. solidárisch, англ. solidary пов’язані, очевидно, через слат. solidaris «солідарний», із словосполученнями лат. in solidum «у цілому», in sоlido «тс.», що складаються з прийменника in «в, на; у; до» і форм прикметника solidus «масивний; міцний, твердий; непорушний; повний, цілий, весь»;
р. солида́рный, бр. саліда́рны, п. вл. solidarny, ч. solidární, слц. solidárny, болг. м. солида́рен, схв. со̏лидāран, слн. solidáren;
Фонетичні та словотвірні варіанти
солідариза́ція
солідаризува́тися
соліда́рність
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
solidary | англійська |
саліда́рны | білоруська |
солида́рен | болгарська |
solidarny | верхньолужицька |
in solidum «у цілому» | латинська |
солида́рен | македонська |
solidárisch | німецька |
solidarny | польська |
солида́рный | російська |
лидāран | сербохорватська |
solidaris «солідарний» | середньолатинська |
solidárny | словацька |
solidáren | словенська |
solidaire | французька |
solidární | чеська |
sоlido «тс.» | ? |
in «в, на; у; до» | ? |
solidus «масивний; міцний, твердий; непорушний; повний, цілий, весь» | ? |
солі́дний
фр. solide «міцний; солідний, надійний, стійкий» виводиться від лат. solidus «масивний; міцний, твердий; надійний, сталий, непорушний», пов’язаного з sollus (заст.) «цілий, повний» і salvus «здоровий, неушкоджений; цілий; незайманий»;
запозичення з французької мови;
р. соли́дный, бр. салі́дны, п. вл. solidny, ч. solidní, слц. solídny, болг. соли́ден, м. солиден, схв. со̏лидан, слн. solíden;
Фонетичні та словотвірні варіанти
солідні́шати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
салі́дны | білоруська |
соли́ден | болгарська |
solidny | верхньолужицька |
solidus «масивний; міцний, твердий; надійний, сталий, непорушний» | латинська |
солиден | македонська |
solidny | польська |
соли́дный | російська |
лидан | сербохорватська |
solídny | словацька |
solíden | словенська |
solide «міцний; солідний, надійний, стійкий» | французька |
solidní | чеська |
salvus «здоровий, неушкоджений; цілий; незайманий» | ? |
солідо́л «густе мастило для мащення різного устаткування»
запозичення з французької мови;
фр. solidol утворено з основ лат. solidus «густий, твердий» і oleum «олія»;
р. болг. солидо́л, бр. салідо́л;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
салідо́л | білоруська |
солидо́л | болгарська |
solidus «густий, твердий» | латинська |
солидо́л | російська |
solidol | французька |
oleum «олія» | ? |
со́льдо «срібна монета багатьох італійських держав до об’єднання Італії в 1861 р.; італійська мідна монета до 1947 р., що дорівнює двадцятій частині ліри»
запозичення з італійської мови;
іт. soldo «жалування, плата» (спочатку «монета; давня дрібна монета, мідяк» (мн. soldi «гроші») зводиться до пізньолат. sol(i)dus «(золота) монета», що походить від лат. (nummus) solidus «солід, золота монета», букв. «(монета) тверда», яке є результатом семантичної видозміни прикметника solidus «щільний; масивний; міцний, твердий»;
р. со́льдо, бр. со́льда, п. нл. sold, ч. слц. sold, soldo, болг. со́лдо, схв. со̑лд, со̑лда, слн. sóld;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
со́льда | білоруська |
со́лдо | болгарська |
soldo «жалування, плата» (спочатку «монета; давня дрібна монета, мідяк» (мн. soldi «гроші») | італійська |
solidus «солід, золота монета» (nummus) | латинська |
sold | нижньолужицька |
sol(i)dus «(золота) монета» | пізньолатинська |
sold | польська |
со́льдо | російська |
лд | сербохорватська |
sold | словацька |
soldo | словацька |
sóld | словенська |
лда | українська |
sold | чеська |
soldo | чеська |
solidus «щільний; масивний; міцний, твердий» | ? |
консоліда́ція «зміцнення, згуртування»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Konsolidation, фр. англ. consolidation походять від пізньолат. cōnsolidātio «згуртування», пов’язаного з consolido «зміцнюю, підтримую; консолідую», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова solido «зміцнюю», пов’язаного з solidus «масивний; твердий; цілий, весь»;
р. болг. консолида́ция, бр. кансаліда́цыя, п. konsolidacja, ч. konsolidace, слц. konsolidácia, вл. konsolidacija, м. схв. Консолида́ција, слн. konsolodácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
консолідува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
consolidation | англійська |
кансаліда́цыя | білоруська |
консолида́ция | болгарська |
konsolidacija | верхньолужицька |
Консолида́ција | македонська |
Konsolidation | німецька |
cōnsolidātio «згуртування» | пізньолатинська |
konsolidacja | польська |
консолида́ция | російська |
Консолида́ција | сербохорватська |
konsolidácia | словацька |
konsolodácija | словенська |
consolidation | французька |
konsolidace | чеська |
consolido «зміцнюю, підтримую; консолідую» | ? |
com- «з-» (con-) | ? |
solido «зміцнюю» | ? |
solidus «масивний; твердий; цілий, весь» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України