SOLIDUS — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, через російське посередництво запозичене із західноєвропейських мов;

нім. Soldát, гол. soldaat, фр. soldat походять від іт. soldato «солдат» (спочатку «який одержує жалування»), що пояснюється по-різному;

здебільшого тлумачиться первісно як дієприкметник від дієслова soldare «наймати, платити жалування», пов’язаного з іменником soldo «жалування; монета» (мн. soldi «гроші»), який виводиться від лат. solidus «солід, золота монета»;

розглядається також як продовження пізньолат. solidātus «який одержує жалування» (Klein 1469, 1470), лат. soldāre «наймати, платити жалування» (СІС 774);

менш імовірне виведення безпосередньо від soldo «монета, платня» (УРЕ 10, 298; Коваль 187; Преобр. ІІ 352; Skeat 500);

р. солда́т (з 1515), бр. салда́т, п. рідк. soldaki, ч. слн. soldát, болг. солда́т(ин), м. солдат(ин), схв. со̏лдāт;

запозичення із західноєвропейських мов;

фр. solidaire, нім. solidárisch, англ. solidary пов’язані, очевидно, через слат. solidaris «солідарний», із словосполученнями лат. in solidum «у цілому», in sоlido «тс.», що складаються з прийменника in «в, на; у; до» і форм прикметника solidus «масивний; міцний, твердий; непорушний; повний, цілий, весь»;

р. солида́рный, бр. саліда́рны, п. вл. solidarny, ч. solidární, слц. solidárny, болг. м. солида́рен, схв. со̏лидāран, слн. solidáren;

фр. solide «міцний; солідний, надійний, стійкий» виводиться від лат. solidus «масивний; міцний, твердий; надійний, сталий, непорушний», пов’язаного з sollus (заст.) «цілий, повний» і salvus «здоровий, неушкоджений; цілий; незайманий»;

запозичення з французької мови;

р. соли́дный, бр. салі́дны, п. вл. solidny, ч. solidní, слц. solídny, болг. соли́ден, м. солиден, схв. со̏лидан, слн. solíden;

запозичення з французької мови;

фр. solidol утворено з основ лат. solidus «густий, твердий» і oleum «олія»;

р. болг. солидо́л, бр. салідо́л;

запозичення з італійської мови;

іт. soldo «жалування, плата» (спочатку «монета; давня дрібна монета, мідяк» (мн. soldi «гроші») зводиться до пізньолат. sol(i)dus «(золота) монета», що походить від лат. (nummus) solidus «солід, золота монета», букв. «(монета) тверда», яке є результатом семантичної видозміни прикметника solidus «щільний; масивний; міцний, твердий»;

р. со́льдо, бр. со́льда, п. нл. sold, ч. слц. sold, soldo, болг. со́лдо, схв. со̑лд, со̑лда, слн. sóld;

запозичення з західноєвропейських мов;

нім. Konsolidation, фр. англ. consolidation походять від пізньолат. cōnsolidātio «згуртування», пов’язаного з consolido «зміцнюю, підтримую; консолідую», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова solido «зміцнюю», пов’язаного з solidus «масивний; твердий; цілий, весь»;

р. болг. консолида́ция, бр. кансаліда́цыя, п. konsolidacja, ч. konsolidace, слц. konsolidácia, вл. konsolidacija, м. схв. Консолида́ција, слн. konsolodácija;