SOLE — ЕТИМОЛОГІЯ

видозмінене запозичення з польської мови;

п. konsola «підставка під дзеркалом на стіні для дрібних речей, вазонів тощо; оздоблена підставка, постамент під фігуркою на стіні», яке тут набуло значення «панські витребеньки; брязкальце, дрібничка, якісь непотрібні прикраси» (звідси переносне також «прищі», «лахміття», «грудки в вовні»), походить від фр. console (архіт.) «консоль; кронштейн; вид столика», повʼязаного з sole «деревʼяна підставка» від нар.-лат. sola з лат. solea «сандалія» або з лат. sola (мн.) «ґрунт», споріднених між собою;

слово виникло, очевидно, внаслідок контамінації фр. sole з дієсловом consolider «зміцнювати»;

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

нвн. Léitseil (свн. leitseil, снн. leide-sēi) «тс.» складається з основ дієслова leiten «вести, керувати» і іменника Seil «канат, вірьовка» (свн. seil), спорідненого з снн. днн. дфриз. sēl, гол. zeel, дангл. sāl, англ. sole, дісл. seil «тс.»;

р. [лейцы, бр. ле́йцы, п. lejc, мн. lejce, [lec, leca, lic, lica, lyc, lei̯cka, lecka, liска], ст. lec, lijec, ч. [lácaly, lácary], слц. liace, [ladze, lece], полаб. lai̯ćar;

запозичення з французької мови;

фр. parasol «парасоль» походить від іт. parasole «тс.», букв. «заслона від сонця», утвореного з основ дієслова parare «захищати, відвертати» та іменника sole «сонце», що походить від лат. sōl «тс.», спорідненого з лит. sáulė, псл. *s^ъl̥nьce «тс.», укр. сонце;

р. бр. парасо́ль, п. нл. parasol, болг. парасо́л, схв. парàсōл, парàзōл, слн. parazól;