SOJA — ЕТИМОЛОГІЯ
со́йка «Garrulus Briss.» (орн.)
псл. soja, sojьka «тс.», очевидно, пов’язане чергуванням голосних із sijati «сяяти» як назва, зумовлена яскравим забарвленням птаха;
зіставлення з двн. hehara (нвн. Häher) «сойка» (Brugmann Grundriss II 319; Kořínek 220; Machek ESJČ 566) недостатньо обґрунтоване;
р. бр. болг. со́йка, др. соя, п. [soja, sojka], sójka, ч. слц. sojka, вл. soja, м. схв. со́jка, слн. [sо̑jka];
Фонетичні та словотвірні варіанти
сі́йка
«тс.»
сі́ка
«чорний дятел лісовий, Dryscopus martius L.»
со́я
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| со́йка | білоруська |
| со́йка | болгарська |
| soja | верхньолужицька |
| hehara «сойка» (нвн. Häher)(Brugmann Grundriss II 319; Kořínek 220; Machek ESJČ 566) | давньоверхньонімецька |
| соя | давньоруська |
| со́jка | македонська |
| soja | польська |
| sojka | польська |
| sójka | польська |
| soja | праслов’янська |
| со́йка | російська |
| со́jка | сербохорватська |
| sojka | словацька |
| sо̑jka | словенська |
| sojka | чеська |
| sojьka «тс.» | ? |
| sijati «сяяти» | ? |
со́я «рослина родини бобових, Glycine L.» (бот.)
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Sója «соя», гол. soja, soya, англ. soy(a), фр. sojа, soya «тс.» зводяться до яп. shōyū (šo-ju) «соєва олія», що походить від кит. či̯ang-yu «тс.»;
р. бр. болг. со́я, п. вл. sоja, ч. слц. слн. sо́jа, м. соjа, схв. са̏jа;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| soy(a) | англійська |
| со́я | білоруська |
| со́я | болгарська |
| sоja | верхньолужицька |
| soja | голландська |
| soya | голландська |
| či̯ang-yu «тс.» | китайська |
| соjа | македонська |
| Sója «соя» | німецька |
| sоja | польська |
| со́я | російська |
| сòjа | сербохорватська |
| sо́jа | словацька |
| sо́jа | словенська |
| sojа | французька |
| soya «тс.» | французька |
| sо́jа | чеська |
| shōyū «соєва олія» (šo-ju) | японська |
| šo-ju | японська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України