SO — ЕТИМОЛОГІЯ

з (прийменник з род. в. для введення назв предметів, на поверхні яких знаходиться початковий пункт руху, дії)

псл. Sъ, sъ(n)‹ *sъn›n;
зіставляється з лат. com «з», cum, дкімр. cant, ірл. cét «тс.», гр. kατά (‹k ̑n̥-ta) «вниз, вздовж»;
поширена думка про етимологічну тотожність з1 і з3 (Skok III 179–180; Fraenkel AfSlPh 39, 89; Vondrák I 163, 418) натрапляє на труднощі семантичного характеру;
іє. *k ̑оn;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn збіглося фонетично з псл. iz;
р. с, со, с-, со-, бр. з, са, з-, с, са-, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se-, z-, слц. s, so, s-, z-, болг. м. c-, схв. с, са, с-, са, з-, слн. s, se, z, ž, s-, z-, стсл. съ, съ(n-);
Фонетичні та словотвірні варіанти

з (префікс дієслів, що означає рух згори та ін.)
зі «тс.»
із
с «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
з білоруська
са білоруська
з- білоруська
с білоруська
са- білоруська
c- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
kατά «вниз, вздовж» (‹$kn-ta) грецька
cant давньокімрська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
k ̑n̥-ta індоєвропейська
*k ̑оn індоєвропейська
cét «тс.» ірландська
com «з» латинська
cum латинська
c- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
праслов’янська
*sъn праслов’янська
sъ(n) праслов’янська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са сербохорватська
з- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
z- словацька
s словенська
se словенська
z словенська
ž словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n-) старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se- чеська
z- чеська

з (прийменник з орудн. в. для позначення сумісності)

іє. *son;
в українській, як і в деяких інших слов’янських мовах, псл. *sъn, у якому збіглись іє. *son і *k ̑on, у свою чергу, фонетично збіглося з псл. iz;
етимологічне ототожнення з3 і з1 (Skok III 179–180; Vondrák I 163, 418; Fraenkel AfSlPh 39, 89) викликає труднощі семантичного та іншого характеру;
споріднене з лит. sán- «су-, з-», są, лтс. suo-, прус. san- «з-», sen «з», дінд. sam, ав. ham- «тс.», дісл. sam- «разом», гр. ὁμός «спільний, подібний, рівний», лат. similis «подібний»;
псл. sъ, sъn- (‹*sъn), пов’язане з sǫ укр. су- (сусі́д і под.);
р. с,со, с-, со-, бр. з, ca, з-,c, др. съ, съ(н)-, п. вл. нл. z, ze, z-, ze-, s-, ч. s, se, s-, se, слц. s, so, s-, болг. с, със, с-, съ-, м. со, [с], с-, со-, схв. с, са, с-, са-, слн. з, z, s-, z-, стсл. съ, съ(n)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з- (префікс дієслів, що означає з’єднання, зосереджування)
зі- «тс.»
зо «тс.»
із-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ham- «тс.» авестійська
з білоруська
ca білоруська
з- білоруська
c білоруська
с болгарська
със болгарська
с- болгарська
съ- болгарська
z верхньолужицька
ze верхньолужицька
z- верхньолужицька
ze- верхньолужицька
s- верхньолужицька
ὁμός «спільний, подібний, рівний» грецька
sam давньоіндійська
sam- «разом» давньоісландська
съ давньоруська
съ(н)- давньоруська
*son індоєвропейська
*son індоєвропейська
*k ̑on індоєвропейська
similis «подібний» латинська
suo- латиська
sán- «су-, з-» литовська
литовська
со македонська
с македонська
с- македонська
со- македонська
z нижньолужицька
ze нижньолужицька
z- нижньолужицька
ze- нижньолужицька
s- нижньолужицька
z польська
ze польська
z- польська
ze- польська
s- польська
*sъn праслов’янська
iz праслов’янська
праслов’янська
sъn- (‹*sъn) праслов’янська
*sъn праслов’янська
праслов’янська
san- «з-» прусська
sen «з» прусська
с російська
со російська
с- російська
со- російська
с сербохорватська
са сербохорватська
с- сербохорватська
са- сербохорватська
s словацька
so словацька
s- словацька
з словенська
z словенська
s- словенська
z- словенська
съ старослов’янська
съ(n)- старослов’янська
s чеська
se чеська
s- чеська
se чеська

ся «себе (зн. в.); -ся»

псл. sę, si;
споріднене з лат. sē «себе», гот. sik, нвн. sich, прус. sien «тс.»;
іє. *se-, *sve-;
р. -ся, [-си], бр. -ся, др. ся, си, п. się, ст. si, ч. se, ст. sě, si, слц. sa, si, вл. so, sej, нл. se, полаб. să, болг. м. се, си, схв. се, [си], слн. se, si, стсл. сѧ, си;
Фонетичні та словотвірні варіанти

си «собі; ся»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
-ся білоруська
се болгарська
so верхньолужицька
sej верхньолужицька
sik готська
ся давньоруська
*se- індоєвропейська
«себе» латинська
се македонська
se нижньолужицька
sich нововерхньонімецька
полабська
się польська
праслов’янська
sien «тс.» прусська
-ся російська
се сербохорватська
sa словацька
si словацька
se словенська
si словенська
сѧ старослов’янська
-си українська
си українська
си українська
си українська
си українська
se чеська
si ?
*sve- ?
si ?
?
si ?

хла́мати «жадібно їсти»

р. [хламать] «стукати», п. klamać «чавкати», ч. chlamat «хламати», слц. chlamat’ «ковтати», вл. klamać so, klemić so «кричати»;
псл. xlamati звуконаслідувального походження;
об’єднання значень «жадібно їсти, глитати» і «кричати» цілком вірогідне, пор. укр. гам «шум, крик» і гам! (вигук, що імітує шум жадібного ковтка, глитання);
р. [хла́мать] «гуркотіти, стукати (дверима); жадібно їсти», [хло́мать] «стукати, грюкати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
klamać верхньолужицька
klamać «чавкати» польська
xlamati праслов’янська
хламать «стукати» російська
хла́мать «гуркотіти, стукати (дверима); жадібно їсти» російська
chlamat' «ковтати» словацька
гам «шум, крик» українська
хло́мать «стукати, грюкати» українська
chlamat «хламати» чеська
so «кричати» ?
значень «жадібно їсти, глитати» ?
і «кричати» ?
гам «шум, крик» ?
гам (вигук, що імітує шум жадібного ковтка, глитання) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України