SMOKY — ЕТИМОЛОГІЯ

смо́ква «інжир, Ficus carica L.» (бот.)

очевидно, псл. smoky «смоква»;
загальноприйнятої етимології не має;
вважається запозиченням з готської мови (Фасмер–Трубачев III 689; Uhlenbeck AfSlPh 15, 491; Stender-Petersen 363–364; Knutsson GL 44–45; Schwarz AfSlPh 41, 125);
гот. smakka «смоква» пов’язується з нвн. schmecken «смакувати» (Johansson KZ 36, 383) або вважається запозиченим, як і гр. συ̃ϰα «смокви», з якоїсь доіндоєвропейської середземноморської мови (Feist 438–439; Skok III 293–294);
висловлено думку (Иллич-Свитыч ЭИРЯ II 71–75) про власне слов’янське походження від кореня smok- «соковитий» і про запозичення в готську мову зі слов’янських, як припускав уже Я.Грімм;
р. бр. болг. м. смо́ква, др. смокъва, п. вл. нл. smokwa «тс.», ч. smоkvoň «смоковниця», слц. smokva, схв. смо̏ква, слн. smókva, стсл. смокы;
Фонетичні та словотвірні варіанти

смокви́на «в’ялений інжир» (Ме)
смокви́ня «персик»
смоківни́ця «смоква»
смоко́вниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
смо́ква білоруська
смо́ква болгарська
smokwa «тс.» верхньолужицька
smakka «смоква» готська
συ̃ϰα «смокви» грецька
смокъва давньоруська
смо́ква македонська
smokwa «тс.» нижньолужицька
schmecken «смакувати» нововерхньонімецька
smokwa «тс.» польська
smoky «смоква» праслов’янська
смо́ква російська
ква сербохорватська
smokva словацька
smókva словенська
смокы старослов’янська
smоkvoň «смоковниця» чеська
smok- «соковитий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України