SLE — ЕТИМОЛОГІЯ
шлея́ «частина упряжі»
запозичення з польської мови;
п. szleja, szla, [śla] «шлея» походить з німецької, пор. н. Siele «лямка, шлея» (‹ двн. silo «ремінь, лямка, шлея»), споріднене з укр. [сило́];
пов’язується також із си́ла (Matzenauer 327; Holub–Kop. 372);
р. шлея́, бр. шляя́, ч. šle (мн.) «шлейки (штанів)», вл. sla «шлейка», slě «шлейки; упряж», нл. sla (мн. sle) «кінська упряж, збруя», sle (мн.) «ремені в упряжці; шлейки», полаб. sal’ă (‹ *šьl’a/sьl’a);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлейка
шли́йка
«шлейка»
шлия́
«тс.»
шлі́й-ка
«ремінь у (батога); шлейка (штанів), бретелька»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шляя́ | білоруська |
| sla «шлейка»«шлейки; упряж» | верхньолужицька |
| slě «шлейка»«шлейки; упряж» | верхньолужицька |
| silo «ремінь, лямка, шлея» | давньоверхньонімецька |
| sla «кінська упряж, збруя»«ремені в упряжці; шлейки» (мн. sle)(мн.) | нижньолужицька |
| sle «кінська упряж, збруя»«ремені в упряжці; шлейки» (мн. sle)(мн.) | нижньолужицька |
| Siele «лямка, шлея» (‹ двн. silo «ремінь, лямка, шлея») | німецька |
| sal'ă (‹ *šьl’a/sьl’a) | полабська |
| *šьl'a/sьl'a | полабська |
| szleja | польська |
| szla | польська |
| śla «шлея» | польська |
| шлея́ | російська |
| сило́ | українська |
| си́ла | українська |
| šle «шлейки (штанів)» (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України