SLAY — ЕТИМОЛОГІЯ

вершля́г «молот»

запозичення з німецької мови;
нвн. Verschlághammer «молоток мідника» утворене з основ дієслова verschlagen «розбивати», префіксованої форми від schlagen «бити», спорідненого з двн. гот. slahan, англ. slay «тс.», сірл. slactha «побитий», та іменника Hammer «молоток»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slay «тс.» англійська
slahan готська
slahan давньоверхньонімецька
Verschlághammer «молоток мідника» нововерхньонімецька
slactha «побитий» середньоірландська
verschlagen «розбивати» ?
schlagen «бити» ?
Hammer «молоток» ?

фо́сьляк «сніп, обмолочений без розв’язування»

можливо, фонетично видозмінене запозичення з німецької мови;
н. Vorschlag, букв. «передудар», утворене з прийменника vor- «перед», спорідненого з свн. снн. vor(e) «тс.», та іменника Schlag «удар, биття», спорідненого з свн. slac(g), двн. slag, снн. slach, англ. slay, які зводяться до герм. *slak- «бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фосьлюва́ти «обмолочувати снопи без розв’язування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slay англійська
*slak- «бити» германські
slag давньоверхньонімецька
Vorschlag німецька
Schlag «удар, биття» німецька
vor(e) «тс.» середньоверхньнімецька
slac(g) середньоверхньнімецька
vor(e) «тс.» середньонижньонімецька
slach середньонижньонімецька

шляк «облямівка, кайма, пруг на хустці або внизу сукні; слід Нед; апо-плексичний удар О»

запозичення з німецької мови;
н. Schlag «удар; пастка на птахи; параліч» (свн. slac, slag, двн. slag «удар») споріднене з англ. slay, дісл. slag(r) «удар», які зводяться до пгерм. *slak- «бити», іє. *sleg- «тс.», звідки дірл. sligim «б’ю, валяю», sleg «спис»;
бр. шляк «облямівка, кайма», п. szlak «шлях, дорога; слід, стежка; край, грань; облямівка, кайма», [szlag] «межа», ч. [šlak] «слід», слц. šl’ak «слід; апоплексичний удар; чорт», нл. šlach «чорт» (евф.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пошлякува́ти «натрапити на слід»
шлак «кайма на хустці, тканині»
шлячо́к «крайок квітчастого килима»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
slay англійська
шляк «облямівка, кайма» білоруська
slag «удар» давньоверхньонімецька
sligim «б’ю, валяю» давньоірландська
sleg «спис» давньоірландська
slag(r) «удар» давньоісландська
*sleg- «тс.» індоєвропейська
šlach «чорт» (евф.) нижньолужицька
Schlag «удар; пастка на птахи; параліч» (свн. slac, slag, двн. slag «удар») німецька
szlak «шлях, дорога; слід, стежка; край, грань; облямівка, кайма» польська
szlag «межа» польська
*slak- «бити» прагерманська
slac середньоверхньнімецька
slag середньоверхньнімецька
šl'ak «слід; апоплексичний удар; чорт» словацька
šlak «слід» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України