SLAT — ЕТИМОЛОГІЯ

ла́та «довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков»

запозичене, можливо, через посередництво польської мови з німецької;
свн. latte (‹ двн. latta) «планка, рейка, дранка», нвн. Latte «тс.» споріднене з дангл. lætt, дісл. latta, «тс.», дірл. ірл. slat «прут, лозина», кімр. llath, брет. laz «тс.»;
представлена в кількох слов’янських мовах форма latva (*laty) характеризує слово як належне до ū-основ, що свідчить про давність запозичення;
р. бр. ла́та, п. вл. łata, ч. lať, latě, слц. lata, нл. łata, łatwa, полаб. lotvǝ, схв. лȅтва, слн. láta, lȃtva;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ла́тва «тс.»
лати́ти
ла́тка «дранка; розпірка»
латкува́ти
ла́тник «тс.; мале свердло»
латни́ти «тс.»
латня́к «свердел для лат»
лато́вець «дерев’яний цвях для прибивання лат на кроквах»
латува́ти «накладати дошки-лати на крокви»
ла́тя «лати» (зб.)
пі́длатка «накладка на полози в санях»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́та білоруська
laz «тс.» бретонська
łata верхньолужицька
lætt давньоанглійська
latta давньоверхньонімецька
latta давньоверхньонімецька
slat «прут, лозина» давньоірландська
latta давньоісландська
slat «прут, лозина» ірландська
llath кімрська
łata нижньолужицька
łatwa нижньолужицька
Latte «тс.» нововерхньонімецька
lotvǝ полабська
łata польська
ла́та російська
лȅтва сербохорватська
latte «планка, рейка, дранка» (‹ двн. latta) середньоверхньнімецька
lata словацька
láta словенська
lȃtva словенська
lať чеська
latě чеська
latva ?
*laty ?

лоті́к «жолоб для стікання води, для зсипання чого-небудь»

псл. сх. [lotokъ] «жолоб, ринва; заглибина в землі»;
споріднене з лит. latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя», lekẽtas (‹ letekas) «жолобок, по якому стікає березовий сік», лтс. lataka (lataga) «ринва» (висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342–343);
дальші етимологічні зв’язки непевні;
зіставляється з двн. letto «глина», нвн. Letten «тс.», корн. lad «рідина; протікати», сірл. lathach «мул, багно», лат. latex «рідина» (Brugmann Grundriss II l 511; Трубачев Рем. терминол. 218– 221), з ономастикою балтійською і слов’янською, особливо гідронімами, зокрема, п. Łot (озеро), Łota (річка і село), Łotwa (річка і озеро), лит. Lãtažeris (озеро), лтс. Lata;
припускався зв’язок з свн. lode «брусок, дошка, коробка», двн. latta «планка», свн. latte, нвн. Latte «тс.», ірл. slat «жердина» (Bern. I 735; Uhlenbeck 258; РВrВ 22, 196);
непереконливі зіставлення (Brückner 307, 312) з п. łatwy «легкий», łata «латка», łata «посуд»;
р. лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]», бр. лато́к «ящик для товарів; [корито]», [ло́так] «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева», [лото́к] «велика бочка або корито для зсипання збіжжя», [лато́ка] «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб», п. łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води» (з укр. або бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

лато́чок «дерев’яна трубка, по якій борошно йде з-під жорна»
лот «лоток на водяному млині»
ло́тка «жолоб; лопата; ринва»
лото́к «жолоб; відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці (з р.); дошка (або металева посудина) з бортами для розкладання чого-небудь (з р.
лото́ки́ «канали на водяному млині; [пристрій для стоку води Ва; місце, де збігається вода двох річок, створюючи велику течію Ва]»
лото́чина «русло ріки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лато́к «ящик для товарів; [корито]» білоруська
ло́так «жолоб для стікання води з даху; дерев’яна трубка для збирання соку з дерева» білоруська
лото́к «велика бочка або корито для зсипання збіжжя» білоруська
лато́ка «котловина, впадина; (ст.) канавка, жолоб» білоруська
letto «глина» давньоверхньонімецька
latta «планка» давньоверхньонімецька
slat «жердина» ірландська
lad «рідина; протікати» корнська
latex «рідина» латинська
lataka «ринва» (lataga)(висловлювалось, однак, припущення, що в балтійських мовах ці слова запозичені з білоруської (Bern. І 735; Fraenkel 342--343) латиська
lataga латиська
lataga латиська
Lata латиська
latãkas «калюжа; жолоб; канал; струмок; ринва; жолобок для стікання березового соку; корито для збіжжя» литовська
letekas «жолобок, по якому стікає березовий сік» литовська
letekas литовська
letekas литовська
Lãtažeris (озеро) литовська
Letten «тс.» нововерхньонімецька
Latte «тс.» нововерхньонімецька
Łot (озеро) польська
Łota (річка і село) польська
Łotwa (річка і озеро) польська
łatwy «легкий» польська
łata «латка» польська
łata «посуд» польська
łotok «корито з дощок, по якому вода тече на млинове колесо; канал для стікання води»укр. або бр.) польська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» праслов’янська
lotokъ «жолоб, ринва; заглибина в землі» (сх.) праслов’янська
лото́к «відкритий прилавок; дошка для перенесення товарів; корито для подачі води у млині; совок для пересипання; [посудина для тіста; дошка для тіста, розрізання м’яса; ринва]» російська
lode «брусок, дошка, коробка» середньоверхньнімецька
latte середньоверхньнімецька
lathach «мул, багно» середньоірландська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України