SLAP — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
слаби́й
псл. slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий»;
споріднене з лит. slõbti «слабнути, втрачати свідомість», жем. [slãbnas] «слабий», сх. [slôbnas] «тс.», лтс. slãbt «ослабнути, поникнути», двн. slaf «слабий, кволий», снн. гол. slap «тс.», гот. slēpan «спати», дісл. slápr «ледар», а також, можливо, лат. lābоr, lābī «спадати; ковзати, прослизнути»;
іє. *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати»;
думка про запозичення литовських і латиських відповідників з польської мови (Skok III 277) необґрунтована (див. Fraenkel 825);
р. сла́бый, бр. сла́бы, др. слабъ, слабыи, п. вл. нл. słaby, ч. слц. slabó, болг. м. слаб, схв. cла̏б, слн. sláb, стсл. слабъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
непосла́бний
осла́ба
«ослаблення»
ослаба́ти
осла́би́ти
ослабі́лий
осла́блений
осла́блення
осла́блий
осла́блювати
осла́блювач
(спец.)
ослабля́ти
осла́бти
по́слаб
«понос»
послаба́ти
по́слабий
«трохи хворий; занадто слабий»
посла́бти
преуслаби́й
«дуже слабий»
ро́зслаб
«розслаблення»
розсла́би́ти
слабе́нький
слабина́
«слабість; [пахи у тварин Нед, ВеЗн]»
слаби́тельний
слаби́ти
сла́бість
слабі́ти
слабі́шати
слабки́й
слабкови́тий
«хворобливий»
слабнї́ти
«слабшати»
сла́бнути
слабови́тий
сла́бові́нь
«слабість; слаба людина»
слабськи́й
«слабкий»
слабува́ти
«хворіти»
слабува́тий
слабушкова́тий
«хворобливий»
сла́бшати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сла́бы | білоруська |
| слаб | болгарська |
| słaby | верхньолужицька |
| slap «тс.» | голландська |
| slēpan «спати» | готська |
| slaf «слабий, кволий» | давньоверхньонімецька |
| slápr «ледар» | давньоісландська |
| слабъ | давньоруська |
| слабыи | давньоруська |
| slãbnas «слабий» | жемайтське |
| *(s)lab-/(s)leb-/(s)lap-/(s)lep- «в’яло звисати» | індоєвропейська |
| lābоr | латинська |
| lābī «спадати; ковзати, прослизнути» | латинська |
| slãbt «ослабнути, поникнути» | латиська |
| slõbti «слабнути, втрачати свідомість» | литовська |
| слаб | македонська |
| słaby | нижньолужицька |
| słaby | польська |
| slabъ «слабий, виснажений, безсилий, млявий» | праслов’янська |
| сла́бый | російська |
| cла̏б | сербохорватська |
| slap «тс.» | середньонижньонімецька |
| slabý | словацька |
| slàb | словенська |
| слабъ | старослов’янська |
| slabý | чеська |
| slôbnas «тс.» | ? |
сліп «велика пастка, ведмежа пастка»
можливо, пов’язане зі [склепці] «тенета»;
неприйнятне виведення від псл. *stъl̥pъ «стовп» (Преобр. II 324);
зіставляється з англ. slap «легкий удар, шльопання», нвн. schlapp (виг.) «хлоп», Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» (Schuster-Šewc 1302; Matzenauer LF 7, 220–221; ZfSlPh 11, 373), ч. slap «водоспад, поріг (на річці)» (Schuster-Šewc 1302, 1307);
очевидно, звуконаслідувальні утворення, паралельні до *xlop- «хлопати», можливо, пов’язані з іє. *sel- «лопнути, тріснути»;
псл. slopъ, slap-;
р. [слопе́ц] «пастка, западня; капкан», п. [słopiec] «пастка, западня (з деревини)», [słop, słap, śłap, człap, szlap] «тс.», slęp «вид рибальської сітки», ч. слц. slopec «пастка», chlopec «тс.», вл. słapać «ловити, хватати», słapać «захопити зненацька», нл. słapaś «ловити; хватати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́сліп
«ведмежа пастка»
прислопи́ти
«піймати пасткою»
слоп
«пастка на ведмедя»
слопе́ць
«пастка Нед; мишоловка О; вид западні для птахів Г; щипці для горіхів Нед»
сновпе́ць
«пастка на пацюків»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «легкий удар, шльопання» | англійська |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| słapać «ловити, хватати»«захопити зненацька» | верхньолужицька |
| *sel- «лопнути, тріснути» | індоєвропейська |
| słapaś «ловити; хватати» | нижньолужицька |
| schlapp «хлоп» (виг.) | нововерхньонімецька |
| Schlappe «шльопання рукою; удар; невдача, поразка» | нововерхньонімецька |
| słopiec «пастка, западня (з деревини)» | польська |
| słop «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| słap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| śłap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| człap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| szlap «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| slęp «тс.»«вид рибальської сітки» | польська |
| *st<SUP>ъ</SUP>l̥pъ «стовп» | праслов’янська |
| slopъ | праслов’янська |
| slap- | праслов’янська |
| слопе́ц «пастка, западня; капкан» | російська |
| slopec «пастка»«тс.» | словацька |
| chlopec «пастка»«тс.» | словацька |
| склепці «тенета» | українська |
| slap «водоспад, поріг (на річці)» | чеська |
| slopec «пастка»«тс.» | чеська |
| chlopec «пастка»«тс.» | чеська |
| *xlop- «хлопати» | ? |
шльо́пати «з шумом бити чим-небудь м’яким»
звуконаслідувальне утворення, пор. льо́пати, тьо́пати, хрьо́пати;
зіставлялося з нар.-лат. stloppus, scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках», гол. slapp! «шльоп!», англ. slap «ляпас», з якими у слов’янських слів навряд чи є генетичний зв’язок;
була спроба реконструювати псл. *šьlepati (Ильинский ИОРЯС 20/4, 158; Torbiörnsson LM I 44–45);
р. шлёпать, бр. шлёпаць, п. (рідк.) szlopać «іти по грязюці (воді), брести», болг. шле́пвам «даю ляпаса, б’ю», м. шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса», слн. šlépáti «ляскати пальцями», šlépniti «ударити по обличчю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шльоп
(виг.)
шльо́пане́ць
«ляпанець»
шльо́панці
«легкі домашні туфлі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| шлёпаць | білоруська |
| шле́пвам «даю ляпаса, б’ю» | болгарська |
| slapp! «шльоп!» | голландська |
| шлапа «іде по грязюці (воді); дає ляпаса» | македонська |
| stloppus | народнолатинська |
| scloppus «звук від ляпаса по надутих щоках» | народнолатинська |
| szlopać «іти по грязюці (воді), брести» (рідк.) | польська |
| *šьlepati | праслов’янська |
| шлёпать | російська |
| šlépáti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| šlépniti «ляскати пальцями»«ударити по обличчю» | словенська |
| льо́пати | українська |
| тьо́пати | українська |
| хрьо́пати | українська |
хло́пати «утворювати глухий короткий звук, ударяючи чим-небудь; ударяти чим-небудь об щось, ляскати по чому-небудь»
звуконаслідувальне утворення, що імітує шум від різкого удару;
споріднене з укр. клепа́ти, ч. klepati, klopаti «тс.» (Machek Slaviа 16, 210);
припущення про запозичення слова з дісл. klappa «стукати, хлопати», снн. klappen (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) і про спорідненість з англ. slap «ляпас», н. Schlappe «тс.» (Matzenauer LF 7, 220; Petersson AfSlPh 35, 379) малоймовірні;
р. хло́пать, бр. хло́паць, ч. [chlopat’] «плескати», chlopiti «зачиняти», слц. chlop(k)at’, вл. kłumpać, нл. chlumpaś, болг. хло́пам, м. клопа, схв. лу́пати «бити, стукати», слн. hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́хлопні
«личаки, підплетені коноплями»
хлоп
хло́павка
«дитяча іграшка»
хло́пити
«захоплювати (дух)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| slap «ляпас» | англійська |
| хло́паць | білоруська |
| хло́пам | болгарська |
| kłumpać | верхньолужицька |
| klappa «стукати, хлопати» | давньоісландська |
| клопа | македонська |
| chlumpaś | нижньолужицька |
| Schlappe «тс.» | німецька |
| хло́пать | російська |
| лу́пати «бити, стукати» | сербохорватська |
| klappen | середньонижньонімецька |
| chlop(k)at' | словацька |
| hlîpati «хапати ротом, енергійно дихати; бити» | словенська |
| клепа́ти | українська |
| klepati | чеська |
| chlopat' «плескати»«зачиняти» | чеська |
| chlopiti «плескати»«зачиняти» | чеська |
| klopаti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України