SIR — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з угорської мови;

уг. szerszàm «знаряддя, інструмент» складається з основ іменників szer «засіб, начиння», спорідненого з манс. ser «у вигляді чого, у формі чого», хант. sir «тс.», мар. ser «спосіб, звичай», і szàm «число, рахунок», яке є давнім запозиченням з чуваської мови;

англ. sir «пан» (звертання), ст. sire «тс.» походить від фр. ст. sire «тс.», яке зводиться до лат. senior «старший», пов’язаного з senex «старик»;

р. бр. сэр, п. ч. слц. слн. sir, болг. сър, схв. се̑р;

загальновизнаної етимології не має;

можливо, походить від дісл. silki «шовк» або двн. silecho чи дангл. sioluc «тс.», які за посередництвом лат. sērіcum «шовк», sērĭcus «шовковий» пов’язані з гр. σηριϰός «належний до серів; шовковий» і Σήρ (Σηρóς, звичайно мн. Ση̃ρες) «Китай; китайці (сери)»;

гр. Σήρ – етнонім не зовсім ясного походження, можливо, пов’язаний з кит. sī (se) (‹*sir) «шовк» (пор. монг. sirkek, маньчж. sirghé, кор. sir «тс.»);

існує також припущення про запозичення др. шьлкъ з якоїсь східної мови і про слов’янське походження дісл. silki, дангл. sioluk (Klein 1444; Jýhannesson 1152; Schrader IF 17, 34; Holthausen Awn. Wb. 243; Falk–Torp 966, проти Фасмер IV 423);

припущення безпосереднього зв’язку між шьлкъ і монг. sirkek (Schrader Reallexikon II 383) проблематичне;

р. шёлк «шовк», бр. шоўк, др. шьлкъ «тс.», п. [szołkowy] «шовковий» (зі східнослов’янських мов);