SINNEN — ЕТИМОЛОГІЯ
ґедзу́нок «умілість, спритність; глузд, розум»
неясне;
можливо, походить від нвн. Gesínnung «напрям думок, настрій, переконання», утвореного від дієслова sinnen «гадати, міркувати», якому відповідають двн. sinnan «мандрувати, іти», свн. sinnen «сприймати через органи чуттів», споріднені з стел. СѦШТЬ «розумний», лит. (жем.) [sintėti] «гадати, вирішувати, зважуватися», лат. sentīre «почувати, відчувати», ав. hant- «потрапляти», що зводяться до іє. *sent- «іти»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hant- «потрапляти» | авестійська |
| sinnan «мандрувати, іти» | давньоверхньонімецька |
| *sent- «іти» | індоєвропейська |
| sentīre «почувати, відчувати» | латинська |
| sintėti «гадати, вирішувати, зважуватися» (жем.) | литовська |
| Gesínnung «напрям думок, настрій, переконання» | нововерхньонімецька |
| sinnen «сприймати через органи чуттів» | середньоверхньнімецька |
| sinnen «гадати, міркувати» | ? |
| СѦШТЬ «розумний» | ? |
ґзунс «глузд»
неясне;
можливо, запозичено з мови ідиш;
пор. свн. gesunnen (нвн. gesonnen), дієприкм. мин. ч. від дієслова sinnen «міркувати, думати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| gesunnen (нвн. gesonnen) | середньоверхньнімецька |
| sinnen «міркувати, думати» | чеська |
| gesunnen (нвн. gesonnen) | ? |
| sinnen «міркувати, думати» | ? |
| sinnen «міркувати, думати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України