SILO — ЕТИМОЛОГІЯ
си́ла
псл. sila, очевидно, пов’язане із silo «сильце»;
споріднене із прус. seilin «силу» (зн. в.), дісл. seilask «протягатися, гнутися, намагатися», можливо, також двн. seil «канат», лит. síelа «душа, дух, почуття»;
р. болг. м. си́ла, бр. сі́ла, др. сила, п. siła, ч. слн. síla, слц. sila, вл. нл. syła, схв. си̏ла, стсл. сила;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безси́літи
безси́лля
безси́лок
«безсилий чоловік»
ви́силок
«зусилля»
всило́вуватися
«силкуватися»
вси́лу
«насилу»
всильні́ти
«посильнішати»
всильство
«насильство»
за́силка
«їжа, підкріплення»
заси́лля
заси́лок
«допомога, підтримка»
знеси́ла
«слабість»
знеси́лений
знеси́лити
знеси́лля
зуси́лля
зуси́льно
«із зусиллям»
надси́ла
«перенапруження; насильство»
надси́лу
«понад сили»
надси́льний
наси́ла
«насильство, примус; напруження»
наси́лко́м
«насильно»
наси́лля
наси́лу
наси́льне
наси́льний
наси́льник
наси́льничати
наси́льниче
наси́льство
на́сильці
«тс.»
обезси́лити
обезси́літи
обсилкува́ти
«зґвалтувати»
оси́лити
оси́льнювати
«сильнішати»
переси́лити
підси́лити
підси́лок
«підкріплення»
підси́льний
підси́лювальний
підси́лювач
поси́лений
поси́лити
поси́літи
«подужати, подолати»
посилкува́ти
«допомагати, підтримувати; підгодовувати»
поси́лля
([як. п.] «в міру сил»)
поси́лок
«зусилля»
поси́льний
посильня́ти
«укріплювати»
присили́ти
«присилувати»
приси́лкувати
«присилувати»
приси́луваний
просили́тися
«переступити межу сил»
сила́к
сила́нь
сила́ч
силе́нний
силе́ча
«велика кількість»
си́литися
си́лище
«арена боротьби»
силко́вий
«сильний»
силко́м
силкома́
«силком»
силкува́ти
«підкріпляти, освіжати»
силкува́тися
силови́й
си́луваний
си́лувати
си́льне
«дуже»
си́льний
си́льник
«могутній чоловік Г; владний чоловік Нед»
сильні́шати
си́льно
сильня́к
«силань»
сильча́к
«сильний чоловік»
силю́щий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́ла | білоруська |
| си́ла | болгарська |
| syła | верхньолужицька |
| seil «канат» | давньоверхньонімецька |
| seilask «протягатися, гнутися, намагатися» | давньоісландська |
| сила | давньоруська |
| síelа «душа, дух, почуття» | литовська |
| си́ла | македонська |
| syła | нижньолужицька |
| siła | польська |
| sila | праслов’янська |
| silo «сильце» | праслов’янська |
| seilin «силу» (зн. в.) | прусська |
| си́ла | російська |
| си̏ла | сербохорватська |
| sila | словацька |
| síla | словенська |
| сила | старослов’янська |
| síla | чеська |
си́лос
запозичення з іспанської мови;
ісп. silo (мн. silos) «підземне зерносховище, овочесховище; силосна вежа; силос» походить від лат. sīrus «підземний амбар, хлібний підвал», яке зводиться до гр. σιρός (σειρός) «зерносховище, яма для зберігання збіжжя», етимологічно неясного;
р. си́лос, бр. сі́лас, п. silos «місце для заквашування рослинних продуктів, для зберігання кормів», ч. слц. siláž «силос», вл. silo «тс.; місце для зберігання», болг. сила́ж «силос», си́лоз, м. схв. сила́жа, слн. sílos «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силосува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сі́лас | білоруська |
| сила́ж «силос» | болгарська |
| silo «тс.; місце для зберігання» | верхньолужицька |
| σιρός «зерносховище, яма для зберігання збіжжя» (σειρός) | грецька |
| σειρός | грецька |
| silo «підземне зерносховище, овочесховище; силосна вежа; силос» (мн. silos) | іспанська |
| sīrus «підземний амбар, хлібний підвал» | латинська |
| сила́жа | македонська |
| silos «місце для заквашування рослинних продуктів, для зберігання кормів» | польська |
| си́лос | російська |
| сила́жа | сербохорватська |
| siláž «силос» | словацька |
| sílos «тс.» | словенська |
| си́лоз | українська |
| siláž «силос» | чеська |
шлея́ «частина упряжі»
запозичення з польської мови;
п. szleja, szla, [śla] «шлея» походить з німецької, пор. н. Siele «лямка, шлея» (‹ двн. silo «ремінь, лямка, шлея»), споріднене з укр. [сило́];
пов’язується також із си́ла (Matzenauer 327; Holub–Kop. 372);
р. шлея́, бр. шляя́, ч. šle (мн.) «шлейки (штанів)», вл. sla «шлейка», slě «шлейки; упряж», нл. sla (мн. sle) «кінська упряж, збруя», sle (мн.) «ремені в упряжці; шлейки», полаб. sal’ă (‹ *šьl’a/sьl’a);
Фонетичні та словотвірні варіанти
шлейка
шли́йка
«шлейка»
шлия́
«тс.»
шлі́й-ка
«ремінь у (батога); шлейка (штанів), бретелька»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шляя́ | білоруська |
| sla «шлейка»«шлейки; упряж» | верхньолужицька |
| slě «шлейка»«шлейки; упряж» | верхньолужицька |
| silo «ремінь, лямка, шлея» | давньоверхньонімецька |
| sla «кінська упряж, збруя»«ремені в упряжці; шлейки» (мн. sle)(мн.) | нижньолужицька |
| sle «кінська упряж, збруя»«ремені в упряжці; шлейки» (мн. sle)(мн.) | нижньолужицька |
| Siele «лямка, шлея» (‹ двн. silo «ремінь, лямка, шлея») | німецька |
| sal'ă (‹ *šьl’a/sьl’a) | полабська |
| *šьl'a/sьl'a | полабська |
| szleja | польська |
| szla | польська |
| śla «шлея» | польська |
| шлея́ | російська |
| сило́ | українська |
| си́ла | українська |
| šle «шлейки (штанів)» (мн.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України