SILEX — ЕТИМОЛОГІЯ
силіка́т
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Silikát, фр. англ. silicate утворено від лат. silex (род. в. silicis) «кремінь», що зводиться до *scilec-, пов’язаного з cаlx «гральний камінь; вапняк», спорідненим з гр. χάλιξ «камінець, щебінь, вапняк», можливо, також псл. skala, укр. скала́;
р. болг. м. силика́т, бр. сіліка́т, п. sylikat, ч. слц. слн. silikát, вл. silikat, схв. силùкāт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силіка́тник
силікатува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| silicate | англійська |
| сіліка́т | білоруська |
| силика́т | болгарська |
| silikat | верхньолужицька |
| χάλιξ «камінець, щебінь, вапняк» | грецька |
| silex «кремінь» (род. в. silicis) | латинська |
| *scilec- | латинська |
| cаlx «гральний камінь; вапняк» | латинська |
| силика́т | македонська |
| Silikát | німецька |
| sylikat | польська |
| skala | праслов’янська |
| силика́т | російська |
| силùкāт | сербохорватська |
| silikát | словацька |
| silikát | словенська |
| скала́ | українська |
| silicate | французька |
| silikát | чеська |
силі́цій (хімічний елемент, кремній, Si)
запозичення з новолатинської наукової мови;
нлат. silicium утворено від лат. silex (род. в. silicis) «кремінь»;
р. болг. сили́ций, бр. сілі́цый, ч. вл. silicium, слц. silícium, м. силициум, схв. сùлūцūj(ум), слн. silícij;
Фонетичні та словотвірні варіанти
силіціюва́ння
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сілі́цый | білоруська |
| сили́ций | болгарська |
| silicium | верхньолужицька |
| silex «кремінь» (род. в. silicis) | латинська |
| силициум | македонська |
| silicium | новолатинська |
| сили́ций | російська |
| сùлūцūj(ум) | сербохорватська |
| silícium | словацька |
| silícij | словенська |
| silicium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України