SIGNOR — ЕТИМОЛОГІЯ
синьйо́р
запозичення з італійської мови;
іт. signore «пан» походить від лат. senior «старший», форми вищого ступеня від senex «старий»;
р. синьо́р, бр. сіньёр, п. signor, ч. siňor, signor(e), слц. siňor, signor, м. сињjор, схв. сињор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
синьйо́ра
синьйори́на
синьйорі́я
(іст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сіньёр | білоруська |
| signore «пан» | італійська |
| senior «старший» | латинська |
| senex «старий» | латинська |
| сињjор | македонська |
| signor | польська |
| синьо́р | російська |
| сињор | сербохорватська |
| siňor | словацька |
| signor | словацька |
| siňor | чеська |
| signor(e) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України