SIB — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. sitъ, sita, пов’язане чергуванням голосних із sětь «сітка»;

споріднене з лит. siẽtas «мотузка; прив’язь», saĩtas «тс.», siẽti «зв’язувати», лтс. sìet, sáistót «тс.»;

праслов’янська назва рослин мотивується використанням їх для зв’язування і плетіння;

пор. укр. рого́жа від рогоза́, рогі́з, р. [вирёвочник] «куга»;

менш переконливим є зіставлення (Преобр. ІІ 290) із си́то за ознакою сітчастої будови стебла, незважаючи на паралель дісл. sef «оситняк» і дангл. sife «сито, решето», двн. sib, нвн. Sieb «тс.»;

р. сыть «смикавець», [сит] «оситняк», [сита, сить] «тс.», си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]», ситня́г «ситняг, Heleocharis», [ситня́к] «комиш», [ситовье] «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.», [сито́вина] «рогіз», бр. сіт «оситняк», сіто́ўнік «ситівник», [сíтнік] «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.», сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.», сыць «смикавець», п. sit «оситняк», sitowiе «тс.; комиш», ч. sítina «оситняк», ст. sít’, sítie, sítí, слц. sita, sít’a, вл. syće, syćina, syćizna, нл. syśe, syśina «тс.», схв. си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]», слн. síta «ситняк», [sít] «тс.», р.-цсл. ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.»;