SHIN — ЕТИМОЛОГІЯ
ши́на «шина, окуття; [рейка (залізнична тощо)]»
запозичення з німецької мови;
н. Schiene «(залізнична) рейка; смуга, планка, шина» споріднене з двн. scina «голка», гол. scheen «гомілка; планка», англ. shin «гомілка», норв. [skina] «мала скибка» і, можливо, з лтс. šķiene «грудна кістка у птахів; шина, залізо під полозом саней»;
іє. *skēi- «різати, відокремлювати, розділяти»;
р. ши́на, бр. шы́на «шина», п. szyna «рейка; шина», ч. слц. (розм.) šína «рейка (залізнична)», вл. (розм.) šina «рейка; залізна штаба; шина, окуття (колеса)», нл. šyna «тс.», болг. м. ши́на «шина; рейка», схв. ши̏на «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ши́нє
«штаба заліза»
ши́нка
«дощечка у верстаті між нитками основи, щоб вони не плутались»
ши́нки
«дві паралельні планки між двома шарами основи»
шинува́ти
«обтягати шиною, натягати шину»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shin «гомілка» | англійська |
| шы́на «шина» | білоруська |
| ши́на «шина; рейка» | болгарська |
| šina «рейка; залізна штаба; шина, окуття (колеса)» (розм.) | верхньолужицька |
| scheen «гомілка; планка» | голландська |
| scina «голка» | давньоверхньонімецька |
| *skēi- «різати, відокремлювати, розділяти» | індоєвропейська |
| šķiene «грудна кістка у птахів; шина, залізо під полозом саней» | латиська |
| ши́на «шина; рейка» | македонська |
| šyna «тс.» | нижньолужицька |
| Schiene «(залізнична) рейка; смуга, планка, шина» | німецька |
| skina «мала скибка» | норвезька |
| szyna «рейка; шина» | польська |
| ши́на | російська |
| ши̏на «тс.» | сербохорватська |
| šína «рейка (залізнична)» (розм.) | словацька |
| šína «рейка (залізнична)» (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України