SHAME — ЕТИМОЛОГІЯ
схамену́тися
запозичення із середньоверхньонімецької мови (з архаїчних говірок німецької мови);
свн. schamen, schёmen «соромитися» (в укр. говори проникло, очевидно, у формі schame dich «май сором, схаменись») виникло з двн. scamēn «тс.», пов’язаного з scama «сором» (› свн. schame, schёm(е) › нвн. Scham), спорідненого з днн. skama, дангл. scamu, англ. shame, дісл. skǫmm, дат. шв. skam, дфриз. skаme «тс.», гот. skaman sik «соромитися»;
менш переконливе пов’язання з псл. *menǫti «думати, пам’ятати» (Меркулова Этимология 1983, 62);
р. [схам(е)ну́ться] «схаменутися», бр. схамяну́цца «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
охамену́тися
«схаменутися»
охану́тися
«тс.»
схамани́тися
«схаменутися»
схамену́ти
«заспокоїти, угамувати Нед; (про дитину) забавити, спинити, щоб не плакала ЛЧерк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| shame | англійська |
| схамяну́цца «тс.» | білоруська |
| skaman sik «соромитися» | готська |
| scamu | давньоанглійська |
| scamēn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| skǫmm | давньоісландська |
| skama | давньонижньонімецька |
| skаme «тс.» | давньофризька |
| skam | датська |
| Scham | нововерхньонімецька |
| *menǫti «думати, пам’ятати» | праслов’янська |
| схам(е)ну́ться «схаменутися» | російська |
| schamen | середньоверхньнімецька |
| skam | шведська |
| schёmen «соромитися» (в укр. говори проникло, очевидно, у формі schame dich «май сором, схаменись») | ? |
| scama «сором» (› свн. schame, schёm(е) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України