SEPARATOR — ЕТИМОЛОГІЯ
сепара́тор
запозичення з німецької мови;
н. Separátor походить від пізньолат. sēparātor «відокремлювач», пов’язаного з лат. sēparo «відокремлюю, розділяю»;
р. болг. м. сепара́тор, бр. сепара́тар, п. separator, ч. слц. слн. separátor, схв. сепа̀рāтор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сепара́торна
сепара́торний
сепара́торник
сепараці́йний
сепара́ція
сепарува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сепара́тар | білоруська |
сепара́тор | болгарська |
sēparo «відокремлюю, розділяю» | латинська |
сепара́тор | македонська |
Separátor | німецька |
sēparātor «відокремлювач» | пізньолатинська |
separator | польська |
сепара́тор | російська |
сепа̀рāтор | сербохорватська |
separátor | словацька |
separátor | словенська |
separátor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України