SENSUAL — ЕТИМОЛОГІЯ
сенсуа́льний
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Sensuéll, фр. sensuel, англ. sensual походять від пізньолат. sēnsuālis «чуттєвий», пов’язаного з лат. sēnsus «почуття», sentio «почуваю»;
р. сенсуа́льный, бр. сенсуа́льны, п. вл. sensualny, ч. sensuální, senzuální, слц. senzuálnу, болг. сензуа́лен, сенсуа́лен, схв. се̏нзуāлан, слн. senzuálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сенсуалі́зм
сенсуалі́ст
сенсуалісти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| sensual | англійська |
| сенсуа́льны | білоруська |
| сензуа́лен | болгарська |
| сенсуа́лен | болгарська |
| sensualny | верхньолужицька |
| sēnsus «почуття» | латинська |
| sentio «почуваю» | латинська |
| Sensuéll | німецька |
| sēnsuālis «чуттєвий» | пізньолатинська |
| sensualny | польська |
| сенсуа́льный | російська |
| се̏нзуāлан | сербохорватська |
| senzuálnу | словацька |
| senzuálen | словенська |
| sensuel | французька |
| sensuální | чеська |
| senzuální | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України